Насонов Олександр Юрійович

Олекса́ндр Ю́рійович Насо́нов (28 квітня 1992, Київ, Україна) — український футболіст, захисник. Колишній гравець молодіжної збірної.

Олександр Насонов
Олександр Насонов
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Юрійович Насонов
Народження	28 квітня 1992(1992-04-28) (33 роки)
	Київ, Україна
Зріст	183 см
Вага	73 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Захисник
Юнацькі клуби
2005—2006 2006—2007 2007 2008—2009	«Динамо» «Відрадний» РВУФК «Дніпро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2009—2012 «Дніпро» Д 0 (0) 2012 →  «Волинь» 6 (0) 2012—2013 «Волинь» 19 (0) 2013—2015 «Металург» Д 36 (0) 2015 «Волинь» 10 (0) 2016 «Граніт» 2 (0) 2016—2018 «Маріуполь» 43 (0) 2018 «Арсенал» К 9 (0) 2019 «Львів» 14 (0) 2021—2022 ЛНЗ 30 (3) 2022 «Пахтакор» 10 (0)} 2022—2024 ЛНЗ 21 (0)
Національна збірна
Роки Клуб І (г) 2009—2010 Україна U-18 14 (1) 2010—2011 Україна U-19 5 (0) 2012 Україна (U-20) 5 (0) 2012—2014 Україна (U-21) 26 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 10 серпня 2024.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Насонов.

Біографія

Клубна

Вихованець київського «Динамо», за команди якого виступав на юнацькому рівні.

2008 року потрапив до академії дніпропетровського «Дніпра», з якою незабаром і підписав свій перший професійний контракт. У складі «дніпрян» протягом трьох з половиною сезонів виступав виключно у молодіжній першості, провівши там 80 матчів, в яких забив 3 голи, проте в основному складі команди так і не дебютував.

В лютому 2012 року на правах піврічної оренди разом з одноклубниками Антоном Кравченком та Денисом Шеліховим перейшов в луцьку «Волинь»^[1]. Після завершення оренди лучани повністю викупили трансфер гравця.

В липні 2013 року Насонов став вільним агентом. Його звільнили від контрактних зобов'язань перед луцькою командою згідно з постановою, яку винесла Палата з вирішення суперечок ФФУ. Причиною стала заборгованість зарплати гравця за останні півроку, а саме — 135 тисяч доларів^[2].

Вже через кілька днів футболіст підписав контракт з донецьким «Металургом», де провів два сезони і навіть дебютував у єврокубках в матчі Ліги Європи проти албанського «Кукесі» (1:0). Проте влітку 2015 року команда знялася зі змагань і Олександр повернувся до «Волині»^[3], яку покинув 1 березня 2016 року^[4].

Наприкінці березня 2016 року став гравцем білоруського клубу «Граніт»^[5]. У червні того ж року залишив команду^[6], після чого перейшов до складу маріупольського «Іллічівця»^[7].

Збірна

З 2009 по 2011 рік виступав за юнацькі збірні України.

В 2012 році був викликаний для гри в українській молодіжній збірній, тренером Павлом Яковенком на Кубку Співдружності^[8], на якому зіграв у двох матчах, ставши разом зі збірною бронзовим призером турніру. Роком пізніше знову у складі «молодіжки» відправився на цей турнір, але цього разу зіграв у п'яти матчах, допомігши збірній стати фіналістом змагань.