На край світу…

«На край світу…» (рос. «На край света…») — радянський художній фільм, поставлений режисером Родіоном Нахапетовим за п'єсою Віктора Розова «В дорозі». Прем'єрний показ відбувся 6 квітня 1976 року. Фільм був удостоєний Великого призу на III Міжнародному кінофорумі в Любляні «Людина — праця — творчість» (1976).

На край світу…
рос. На край света…
Жанр	драма
Режисер	Родіон Нахапетов
Сценарист	Віктор Розов
У головних ролях	Вадим Міхеєнко Віра Глаголєва Володимир Зельдін Ельза Леждей Петро Глєбов Борис Андреєв
Оператор	Володимир Клімов Костянтин Супоницький
Композитор	Богдан Троцюк
Художник	Сергій Кравець
Кінокомпанія	«Мосфільм»
Тривалість	92 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1975
IMDb	ID 0183557

Сюжет

Герой фільму — москвич Володя (Вова), два роки тому закінчив школу і змінив з того часу три місця роботи. Його безтурботність і баламучення дратують і турбують батьків. Батько в серцях називає Володю «бездушним бовдуром», а мати намагається уві сні відстригти його довге волосся («патли», за висловом батька). Після чергової сварки Вова вирішує виїхати до дяді Васі, що живе в невеликому містечку за Уралом.

Дядькова сім'я зустрічає Вову радо, але і тут неминуче виникають розмови про необхідність знайти себе в житті. Роздратований Вова прямо зі святкового застілля кидається на вокзал. За ним, намагаючись зупинити столичного гостя, дядько посилає свою дочку Сіму.

На московський поїзд юнака без квитка не пускають. Володя, збурений люттю, крокує по шпалах, Сіма намагається не відставати. Вони зустрічають колійного обхідника, контуженого в боях за Москву. Спочатку він радо приймає хлопців, але дізнавшись, що Вова недолюблює метушливу Москву, він вимагає від нього відповіді: «значить, життя не віддаси за Москву?». І приходить в лють.

Сіма повідомляє Вові, що вона не рідна, а прийомна дочка дядька. Вова радіє: «Так ти, може, Зіна? Галя? Варя? Тоня? Фьокла? Ти — не ти! Ти — таємниця, загадка!».

Вова намагається підробити, але стикається з приписками й знову йде зі скандалом: «Сіма, дивись на злодія — ось вони які!». Нарешті життєрадісний верхолаз Володимир Пальчиков влаштовує хлопців чорноробами на будівництво. Там їх знаходить батько Сіми («по сліду, як собака»). Він ставить Вові діагноз: «Живе в тобі якийсь наволочний біс». Розбивається верхолаз Володимир Пальчиков, Вова переживає і намагається відчути страх і смерть. Хлопці проїжджають ще якусь відстань по залізниці та влаштовуються робітниками на суднобудівний завод: «я тут пензлем мажу, а ти щось довбаєш».

У Сіми «двостороннє крупозне запалення легенів». Володя пише їй записку з освідченням у коханні. Лікар читає її Сімі, що лежить без свідомості. У фіналі Вова і Сіма (в новій сукні) бігають по полю і кричать про свої почуття.

У ролях

Актор	Роль
Вадим Міхеєнко	Володя (Вова) Володя (Вова)
Віра Глаголєва	Сіма Сіма
Володимир Зельдін	батько Володі батько Володі
Ельза Леждей	мати Володі мати Володі
Петро Глєбов	дядько Вася дядько Вася
Борис Андреєв	шляховий обхідник шляховий обхідник
Марія Виноградова	дружина колійного обхідника дружина колійного обхідника
Андрій Ростоцький	верхолаз Пальчиков верхолаз Пальчиков
Микола Пастухов	старий старий
Микола Корноухов	шофер шофер
Махмуд Есамбаєв	відряджений відряджений
Лариса Кадочникова	лікар лікар
Леонід Чубаров	шахраюватий завідувач шахраюватий завідувач
Бруно Ляуш	бригадир на будівництві бригадир на будівництві

Знімальна група

• Режисер — Родіон Нахапетов
• Сценарій — Віктор Розов
• Оператор — Володимир Клімов, Костянтин Супоницький
• Композитор — Богдан Троцюк
• Художник — Сергій Кравець

Посилання

• На край світу… на сайті IMDb (англ.)