Недзельський Микола Васильович

Недзельський Микола Васильович (нар. 24 лютого 1951, Київ) — український художник , працює в галузі комп'ютерного мистецтва, або ж медіа-арт, графік і фотохудожник, поет, композитор, педагог. Представник Нової хвилі.^[1] Куратор і учасник мистецьких проектів, андеграундних та сучасних виставок. Роботи зберігаються в Україні, Великій Британії та інших країнах.

Микола Недзельський
|Alma Mater= |Псевдоніми=
При народженні	Недзельський Микола Васильович
Народження	24 лютого 1951(1951-02-24) (74 роки) Київ
Країна	СРСР →  Україна
Жанр	графіка, фотографія, фотоколаж, медіа-мистецтво, комп'ютерне мистецтво
Напрямок	Нова хвиля
Сайт	— Nik Ned, сторінка на сайті Саачі-галереї]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Недзельський.

Життєпис

Микола Недзельський народився 24 лютого 1951 року в Києві.

У 1974 закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ) , спеціальність кібернетика. Окрім отримання наукових знань, розширював кругозір в галузі світового сучасного мистецтва. Опанувавши навички технічних засобів передачі інформації, М.Недзельский влаштовував слайд-покази зібрань тієї частини образотворчого мистецтва, яку не викладали в офіційних вишах, включаючи постімпресіонізм, абстракціонізм, сюрреалізм та інші напрямки. На лекції Недзельского приходило чимало вільно мислячої молоді,  — і до нього на квартиру по вул. Рейтарській, і до приміщень Будинку Вчителя та в клубах, де він домовлявся про аудиторію. Захоплюючись історією світового мистецтва, Микола вдосконалював свою художню практику в галузі живопису, графіки , фотографії та створення експериментальних творів на основі комп’ютерної технології.

У 1970-х Микола був серед організіторів київського об'єднання «Рух», де збиралися літератори, вчені, митці й обговорювали новітні течії , «самвидав» тощо. Організатори «Руху» - Ю. Косін, М. Недзельський і С. Федоринчик – влаштували дві авангардні виставки у 1977 (клуб «Берізка», вул.Червоноармійська, 136) та у 1978 ( Київський Міський Будинок Учителя, вул. Володимирська, 57). Завдяки цим виставкам про свою творчість заявили андеграундні митці, яких не визнавали офіційно і які не мали змоги показати свої твори широкому глядацькому загалу: Микола Трегуб , Вудон Баклицький, Олександр Костецький, Микола Залевський, Олена Голуб, Володимир Богуславський та інші.^[2]

Згодом Недзельский вдосконалював свою майстернісь, навчаючись мистецтву фотографії в Інституті журналістської майстерності СЖУ (1986). Свої знання згодом почав передавати наступному поколінню у викладацькій діяльності. Працював керівником Кіностудії Палацу Культури ВАТ «Більшовик» ( 1990 — 1996 ). У Київському Політехнічному Інституті, Поліграфічному факультеті, на кафедрі графіки М.Недзельский працював викладачем фотографії, книжкового оформлення та кольорознавства (1996 — 2002 ). Як фотохудожник брав участь в оформленні публікацій , що висвітлювали проблеми й досягнення сучасного мистецтва.^[3].

З розвитком інтернету основні творчі процеси М.Недзельського відбуваються в мережі, останнім часом здебільшого працює як фрілансер.

Мешкає в Києві.

Творчість

Свій творчий шлях розпочав з опозиційного до соцреалізму неофіційного мистецтва — андеграунду, коли у 1970-х роках почав створювати графіку й живопис у стилі абстракціонізму і неоекспресіонізму. Шукаючи власний шлях у сучасному мистецтві, захопився мультимедійністю — поєднанням кольору, звуку й рухомих зображень.

Енциклопедія сучасної України у статтях «Медіа-арт», та «Мистецтво Кібернетичне» відмічає М. Недзельського серед тих, хто стояв на початку розвитку цього напрямку в Україні: «У 1970-х рр. кібернетик і фотограф М. Недзельський з комп’ютерною підтримкою почав створювати «Відеопалімпсести» (1972), фільми з ускладненою колажністю (переважно світло-кольору, безпредметності й звуків), з додатковою слайд-проекцією». ^[4].^[5].

Створює на комп’ютері музичні твори, які асоціює з поетичними й візуальними. ^[6]. ^[7].

У візуальній творчості Микола постійно знаходить різні нові ракурси виразності, співставляючи фотографічні й живописні прийоми у складних багатошарових композиціях, застосовує колажний принцип.^[8].

Участь у виставках

• 2001  — Фотогалерея "Ексар"
• 1998  — Фотоклуб " Ікар"
• 1997  —Центр сучасного мистецтва "Дах"
• 1996  — Будинок "Благо"
• 1995  —Галерея "Стародавній Київ "
• 1994  —Музей" Київська фортеця "
• 1993  — Будинок актора
• 1988 — Театральний клуб