Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Нива-2 (Вінниця)
український футбольний клуб з Вінниці З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Ни́ва-2» (назва у 1960-х — «Локомотив-д», у 1999/2000 — «Нива») — український футбольний клуб з міста Вінниці, фарм-клуб вінницької «Ниви». Заснований у 1965 році для виступів у турнірі дублерів другої групи класу «А» чемпіонату СРСР. За часів незалежності двічі виступав у другій лізі: у сезоні 1999/2000 команда посіла останнє місце в групі «А» та втратила професіональний статус, а в сезоні 2005/2006 команда знялася зі змагань в групі «Б» після першого туру. Відтоді час від часу виступає в чемпіонаті Вінницької області та інших аматорських змаганнях.
Remove ads
Назви
- 1965—1969: «Локомотив-д»
- 1995—1999: «Нива-2»
- 1999—2000: «Нива»
- 2000—2003: ФК «Вінниця-2»
- 2003—2005: «Нива-2»
- 2007—2008: «Нива-Світанок-2»
- 2008—2009: «Нива-2»
- 2019: «ЕМС-Поділля-Нива-2»
- 2019—…: «Нива-2»
Історія
Узагальнити
Перспектива
Команда була створена 1965 року під назвою «Локомотив-д» для виступів у турнірах дублерів. З виходом у сезоні 1964 вінницької «Ниви» (яка тоді мала назву «Локомотив») до другої групи класу «А» (другої за силою ліги) виникла потреба утворити другу команду, оскільки на той час у другій групі класу «А» поряд з турнірами для основних складів проводилися також змагання серед дублерів. Дебют «Локомотива-д» відбувся в сезоні 1965, коли команда посіла 6-те місце з 16 команд своєї підгрупи. Цей результат став найкращим досягненням команди за радянських часів: у 1966—1968 роках вінничани посідали місця у нижній частині турнірної таблиці. У сезоні 1969 року турнір дублерів проводився лише в першій групі класу «А» (найвищій лізі), відтак «Локомотив-д» припинив виступи в національних змаганнях.
Зі здобуттям Україною незалежності «Нива» знову отримала другу команду: фарм-клубом «Ниви» став вінницький «Хімік», який виступав під назвою «Хімік-Нива-2». У 1995 році «Хімік» та «Нива-2» заявилися окремо до чемпіонату Вінницької області[1], що ознаменувало перший виступ «Ниви-2» в незалежній Україні як окремої команди. Втім, уже наступного року замість «Ниви-2» знову був створений фарм-клуб: ним стала «Нива» (Бершадь)[2].
Уперше про створення другої професіональної команди керівництво «Ниви» заявило наприкінці 1998 року, коли вирішило сформувати чітку структуру «ДЮСШ — інтернат — фарм-клуб — основна команда»[3]. У квітні 1999 року «Нива» змінила назву на ФК «Вінниця», і вже влітку фарм-клуб був заявлений до другої ліги під назвою «Нива». Тренером нової команди став Юрій Ковба.
На професіональному рівні «Нива» дебютувала 2 серпня 1999 року у виїзному матчі проти «Буковини» (поразка 1:0), а в наступному турі команда здобула перше очко (8 серпня, домашня нічия 0:0 в матчі проти «Цементника-Хорди» з Миколаєва на Львівщині). Ще за тиждень, 14 серпня, вінничани забили перший гол (Володимир Сизончик, виїзна поразка 4:1 від «Газовика»), а в четвертому турі «Нива» здобула першу перемогу (22 серпня, домашня перемога 2:0 над «Динамо-3»). 18 серпня команда мала стартувати в 1/32 фіналу Кубку другої ліги, однак рівненський «Верес» не з'явився на матч, і «Нива» автоматично пройшла до наступного етапу. В 1/16 фіналу вінничани припинили боротьбу, поступившись малинському «Папірнику» (0:0 вдома та 2:1 на виїзді). У зимове міжсезоння через невдалі виступи як друголігової «Ниви», так і першолігової «Вінниці» ставилася під сумнів доцільність існування двох команд майстрів[4]. За підсумками сезону «Нива» виграла лише в трьох матчах другої ліги, набрала 16 очок у 30 матчах чемпіонату та посіла останнє місце в групі «А», втративши професіональний статус.
Під назвою ФК «Вінниця-2» команда повернулася до виступів на обласному рівні. У сезоні 2002/03 виграла кубок Вінницької області та здобула бронзові медалі обласного чемпіонату. Змінивши назву на «Нива-2», в сезоні 2003/04 друга вінницька команда знову стала третьою в обласному чемпіонаті, а от наступного сезону була лише дев'ятою з 13 команд.
У 2005 році команда знову з'явилася на професіональному рівні: влітку «Нива-2» була заявлена до другої ліги (група «Б») чемпіонату України. Однак того ж літа основна команда «Ниви» припинила участь у змаганнях через скрутний фінансовий стан, а її місце зайняв ФК «Бершадь». Тож команда «Нива-2» так і не була сформована й існувала лише на папері[5]. Формально «Нива-2» провела один матч — 6 серпня 2005 на виїзді проти криворізького «Гірника» — на який вінничани не з'явилися та отримали технічну поразку[6]. Після першого туру керівництво клубу ФК «Бершадь», який зайняв місце «Ниви» в першій лізі, звернулося з проханням про зняття «Ниви-2» зі змагань, що і було зроблено. Результат єдиного матчу «Ниви-2» був анульований[7].

З поверненням «Ниви» на професійний рівень була відновлена й друга команда, яка стала виступати в чемпіонаті області. Сезон 2007/08 «Нива-Світанок-2» закінчила на останньому, 16-му, місці в чемпіонаті області. У сезоні 2008/09 «Нива-2» замінила в обласній вищій лізі шаргородський «ОЛКАР» і свого попередника «Ниву-Світанок-2»[8]. Втім, команда, яку очолював Олег Шумовицький, виступила невдало, знову посівши останнє, 18-те, місце[9]. За підсумками сезону «Нива-2» припинила своє існування, а новим фарм-клубом «Ниви» у чемпіонаті області став клуб «КФКС-Нива-2».
У 2019 команду було відроджено за підтримки голови Вінницької обласної асоціації футболу Ірека (Ігоря) Гатаулліна, і вона одразу була заявлена на кубок області (формально замінивши «ЕМС-Поділля», початково під назвою «ЕМС-Поділля-Нива-2»)[10]. Основу дубля «Ниви» склали випускники футбольних шкіл Вінниці[11], зокрема, ДЮСШ Блохіна-Бєланова, «Прем'єр-Нива» та «Темп». У сезоні 2019/20 «Нива-2» заявилася до юніорського чемпіонату ПФЛ U-19, завершила перше коло лідером своєї групи[12], але змагання не відновилися навесні через пандемію Covid-19. Після двох сезонів у першості U-19 влітку 2021 команда повернулася до чемпіонату області[13], у незавершеному через російське вторгнення сезоні 2021/22 «Нива-2» посіла 7-ме місце з восьми команд. Узимку 2022/23 дублери «Ниви» виступали в чемпіонаті Вінницької області з футзалу під керівництвом Петра Анісіма[14].
Remove ads
Стадіони
На професіональному рівні команда проводила домашні матчі на трьох стадіонах: Центральному міському, ЦПКіВ та «Хіміку».
Команда розпочала виступи влітку 1999 року на стадіоні Центрального парку культури і відпочинку (2076[15] місць), на якому провела 5 матчів чемпіонату та матч Кубку другої ліги. Середня відвідуваність матчів на цьому стадіоні склала 1050 глядачів. Останні матчі кожного з кіл (останній матч першого кола в листопаді та два останні матчі першого кола в червні) пройшли на стадіоні «Хімік», середня відвідуваність на якому складала 267 глядачів. Решту 7 матчів чемпіонату (зокрема, й всю весняну частину) команда зіграла на Центральному міському стадіоні (24 000 місць) — домашньому стадіоні вінницької «Ниви» (у 1999—2003 роках носила назва ФК «Вінниця»). Середня відвідуваність матчів клубу на головному стадіоні міста — 571 глядач.
Досягнення
- Володар Кубка Вінницької області (1): 2002/03
- Бронзовий призер чемпіонату Вінницької області (2): 2002/03, 2003/04.
Усі сезони
За радянських часів
У незалежній Україні
Remove ads
Гравці
Узагальнити
Перспектива
На професіональному рівні
Значна частина гравців клубу паралельно з грою за команду в 1999—2000 роках виступали за ФК «Вінниця» (назва сучасного ФК «Нива» у 1999—2003 роках):
- Артур Бузіла, Валентин Вишталюк, Олександр Гайдаржи, Тарас Гамарник, Сергій Панченко, Володимир Сизончик та Володимир Яремко провели більшість матчів сезону в ФК «Вінниця» та лише епізодично виступали за «Ниву»;
- Віталій Поплавський, Ігор Ляхович, Олег Шумовицький, навпаки, провели більшість матчів за «Ниву» та лише епізодично виступали за ФК «Вінниця»;
- Андрій Вертетинський та Олександр Трапля були гравцями основного складу «Ниви» та виходили на заміну в складі ФК «Вінниця».
Повний список гравців, які виступали за клуб на професіональному рівні:
Відомі гравці
Низка гравців, що виступали за клуб за часів незалежності, грали у найвищих лігах України та інших держав, зокрема:
- Петро Анісім — після виступів за клуб грав у Прем'єр-лізі Казахстану за «Атирау», «Жетису», «Тараз» та «Екібастуз».
- Олександр Бессараб — під час виступів за «Ниву-2» дебютував у вищій лізі в складі «Ниви», пізніше грав за «Ворсклу», у Першій чеській футбольній лізі за «Опаву» та в Прем'єр-лізі Казахстану за «Актобе».
- Артур Бузіла — після виступів за клуб грав у азербайджанській Прем'єр-лізі за «Карат» (Баку).
- Андрій Веретинський — після виступів за клуб грав у вищій лізі Білорусі в складі «Ведрича-97» (Речиця).
- Олег Веретинський — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви».
- Валентин Вишталюк — після виступів за клуб грав у Національному дивізіоні Молдови за «Ністру» (Атаки), в азербайджанській Прем'єр-лізі за «МКТ-Араз» (Імішлі) та вищій лізі Узбекистану за «Кизилкум» (Зарафшан).
- Ігор Коваль — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви».
- Юрій Леонідов — мав досвід виступів у вищій лізі в складі запорізького «Металурга».
- Сергій Панченко — після виступів за клуб грав у вищій лізі Білорусі в складі «Локомотива» (Вітебськ).
- Сергій Підвальний — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви».
- Олег Шикір — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви».
- Володимир Яремко — мав досвід виступів у вищій лізі в складі вінницької «Ниви» та київського ЦСКА та в Словацькій Суперлізі в складі «Хемлона» (Гуменне), а після виступів за клуб грав у Прем'єр-лізі Казахстану за «Ордабаси» (Шимкент).
Серед гравців, які грали в складі команди «Локомотив-д» за радянських часів (1965—68 роки), також були такі, що виступали в клубах вищої ліги СРСР[18]:
- Микола Артюх — після виступів за «Локомотив-д» грав за дніпропетровський «Дніпро».
- Василь Босий — після виступів за «Локомотив-д» грав за одеський «Чорноморець».
- Василь Мідес — після виступів за «Локомотив-д» грав за донецький «Шахтар».
- Володимир Поліканов — мав досвід виступів за московський «Спартак».
- Тарас Примак — мав досвід виступів за харківський «Авангард» та київське «Динамо».
- Валентин Трояновський — мав досвід виступів за київське «Динамо», а після виступів за «Локомотив-д» грав за одеський «Чорноморець».
Remove ads
Рекорди
- Найбільша перемога в чемпіонаті — 2—0 («Динамо-3» (Київ), 22 серпня 1999 року, Вінниця).
- Найбільша поразка в чемпіонаті — 6—0 («Галичина» (Дрогобич), 26 вересня 1999 року, Дрогобич); 0—6 («Буковина» (Чернівці), 25 червня 2000 року, Вінниця).
- Найвища відвідуваність домашнього матчу — 1500 («Динамо-3», 22 серпня 1999).
- Середня відвідуваність домашніх матчів — 667 (сезон 1999/2000).
- Найнижча відвідуваність домашнього матчу — 200 («Газовик» (Комарно), 17 червня 2000, та «Буковина» (Чернівці), 25 червня 2000).
- Найбільше матчів у чемпіонатах України — Віталій Поплавський та Олег Шикір (по 27 матчів).
- Найкращий бомбардир у чемпіонатах України — Віталій Поплавський та Володимир Троян (по 5 голів).
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads