Нововодолазький район

Нововодола́зький райо́н — колишній район у південно-західній частині Харківської області. Центр району — селище міського типу Нова Водолага. Було утворено у 1923 році. Населення району становить 34 507 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Нововодолазький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Харківська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Харківська область
Код КОАТУУ:	6324200000
Утворений:	1923
Населення:	▼ 33 084 (на 1.02.2016)
Площа:	1182.74 км²
Густота:	28.0 осіб/км²
Тел. код:	+380-5740
Поштові індекси:	63200—63262
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт Нова Водолага
Селищні ради:	2
Сільські ради:	13
Смт:	2
Селища:	3
Села:	53
Районна влада
Вебсторінка:	Нововодолазька РДА Нововодолазька районна рада
Адреса:	63200, Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт Нова Водолага, вул. Гагаріна, 7
Мапа
Нововодолазький район у Вікісховищі

Географія

Територія району становить 1182,74 км² (3,8 % території Харківської області).

Район розміщений у південно-західній частині Харківської області та межує з Харківським, Зміївським, Первомайським, Кегичівським, Красноградським і Валківським районами. Відстань від районного центру до міста Харків — 52 км.

Валківський район	Люботин	Харківський район
		Зміївський район
Красноградський район	Кегичівський район	Первомайський район

Територією району протікають 12 річок, найбільша з яких — Мож.

Історія

Радянсько-німецька війна

19 жовтня 1941 року до Нової Водолаги увійшли німці. А ще за місяць до цього на території району було сформовано радянський партизанський загін з 58 чоловік. Командиром загону став голова колгоспу ім. Фрунзе С. О. Либа, комісаром — секретар райкому партії Е. П. Іванов.

Весною 1942 року, коли Червона армія готувалась до наступу, загін отримав завдання пройти в глибоке запілля німців і своїми діями сприяти успіху операцій регулярних частин. 20 травня партизани перейшли лінію фронту та 23 травня в Зміївських лісах з'єдналися з партизанським загоном, яким керував Герой Радянського Союзу І. І. Копьонкін. Через декілька днів об'єднаний загін з'явився у Нововодолазьких лісах, з яких і розгорнув бойові дії проти німців. 29 травня 1942 року серед білого дня партизани вступили в Нову Водолагу. Захопили коменданта з його охороною, яка складалась з німецьких солдат.

З жовтня 1941 року до 25 лютого 1943 року (день першого витіснення німецьких військ з Нової Водолаги) нововодолазькі партизани знищили 497 німецьких солдатів і офіцерів, 69 поліцейських і 5 інших осіб, визволили з німецького концтабору 200 в'язнів, пустили під укіс два ешелони, знищили 2 гармати, 10 автомашин, підірвали 10 мостів.

У лютому 1943 року на підступах до Нової Водолаги тривали бої німців проти частин 6-го гвардійського кавалерійського корпусу. Проти 33-го гвардійського кавалерійського полку, який зайняв оборону біля хутора Булахи, виступили два полки німецької піхоти з 25 танками, але гвардійці стояли на смерть. Лише за два дні — 23 і 24 лютого — вони відбили 10 атак гітлерівців.

Радянські вояки, які загинули в цих боях, поховані в братській могилі біля хутору Булахи.

6 березня 1943 року радянські війська відступили з Нової Водолаги. У підвалі зруйнованої лікарні залишилося понад 70 тяжкопоранених бійців, яких неможливо було транспортувати. З пораненими залишились медичні працівники, які доклали героїчних зусиль, щоб врятувати вояків. Медики заявили німцям, що вони лікують тифозних хворих.

У Новій Водолазі остаточно відновлено радянський режим 14 вересня 1943 року. Всього за роки окупації німцями було знищено 580 жителів району, вивезено до Німеччини — 5737 чоловік. Воювали на фронтах на боці СРСР близько 7 тисяч чоловік, з яких загинуло близько 3 тисяч.

Незалежна Україна

З 24 серпня 1991 року район є адміністративно-територіальною одиницею незалежної України.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Нововодолазького району

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради 13 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Нововодолазькій районній раді^[1].

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Нововодолазького району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,64 % (проголосували 14 559 із 28 752 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,21 % (5 709 виборців); Михайло Добкін — 21,57 % (3 141 виборців), Юлія Тимошенко — 11,50 % (1 674 виборців), Сергій Тігіпко — 6,61 % (962 виборців), Олег Ляшко — 5,31 % (773 виборців), Анатолій Гриценко — 4,62 % (673 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,77 %.^[2]

Економіка

Площа сільськогосподарських угідь (за всіма товаровиробниками, включаючи підсобні господарства) 92597 га, в тому числі: • ріллі 75090 га — 81 %; • пасовища 12583 га — 14 %; • сінокоси 3596 га — 4 %.

Структура сільськогосподарського виробництва

• рослинництво — 63 %, • тваринництво — 37 %.

Основні напрямки виробництва у рослинництві — вирощування зернових (50 %), технічні культури (16 %).

Основні напрямки виробництва у тваринництві — вирощування ВРХ м'ясо молочного напрямку, свинарство і птахівництво.

Промисловість

• промисловість видобувна — 65 %; • будівельних матеріалів — 30 %; • харчова — 5 %.

Транспорт

Територією району проходять автошляхи М18 (від 40 км. + 400 м до 75 км своєї довжини), та автошлях Р51 (від 15 км. + 300 м до 54 км своєї довжини)

У районі здійснюється місцеве автобусне сполучення, відкриваються нові маршрути (у т.ч. Нова Водолага - Литовки - Слобожанське)^[3].

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	19 071	3257	3573	5198	4701	2244	98
Жінки	21 809	3138	2761	5240	5528	4592	550
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 98  85 + 550  158  80-84 667  480  75-79 1314  845  70-74 1574  761  65-69 1037  1395  60-64 1943  654  55-59 842  1308  50-54 1317  1344  45-49 1426  1462  40-44 1499  1250  35-39 1293  1213  30-34 1206  1273  25-29 1242  1471  20-24 1230  2102  15-20 1531  1380  10-14 1359  1088  5-9 983  789  0-4 796

Населення району становить 39,7 тисяч осіб, в тому числі: • міське населення — 14,0 тисяч осіб; • сільське населення — 25,7 тисяч осіб.

На території району мешкають громадяни 41 національності. Найчисельніші з них:

• українці — 78,9 %;
• росіяни — 19,5 %;
• білоруси — 0,4 %;
• вірмени — 0,2 %;
• молдавани — 0,1 %;
• грузини — 0,1 %.

В районі мешкає 13 тисяч пенсіонерів (або 33 % від загальної кількості населення).

Щільність населення — 33 чоловіка на 1 кв.км.

Рівень народжуваності- 7,9 на 1000 чоловік.

Рівень смертності- 19,6 на 1000 чоловік.

У Нововодолазькому районі налічується 2 селища міського типу і 56 сільських населених пунктів, які об'єднані в 2 селищні і 13 сільських рад.

Соціально-культурна сфера району

Заклади освіти

• Липкуватівський аграрний коледж;
• Рокитненський професійний аграрний ліцей;
• Філіал ліцею Харківської академії міського господарства;
• Філія Харківського коледжу кадрів управління;
• Нововодолазький ліцей Нововодолазької районної ради;
• Нововодолазька гімназія Нововодолазької районної ради;
• Загальноосвітні навчально-виховні заклади (всього) — 30 одиниць;
• Дошкільні — 13 одиниць.

Заклади медицини

• Центральна районна лікарня — 1;
• Дільничні лікарні — 3;
• Лікарські амбулаторії — 2;
• Амбулаторії сімейного лікаря — 7;
• Фельдшерсько-акушерські пункти — 22.

Заклади культури

• бібліотеки — 32 од.
• Будинки культури, клуби — 23 од.
• Пам'ятки історії та культури — 86 од.
• Музеї — 3 од.

Заклади спорту

• ДЮСШ (відділу освіти) — 1;
• МФОК «Колос» −1;
• Стадіон — 1;
• Спортивні майданчики — 64;
• Футбольні поля — 22;
• Стрілецькі тири — 10;
• Спортивні зали — 18;
• Пристосовані приміщення для фізично-оздоровчих занять — 14, в тому числі 5 тренажерних залів;
• Гімнастичні містечка — 23.

ЗМІ

До районних ЗМІ відносяться районна радіокомпанія, газета «Вісті Водолажчини» і газета Нововодолазької селищної ради «Водолазький кур'єр».

Релігія

У Нововодолазькому районі зареєстровано 20 релігійних громад:

• Свято-Преображенська УПЦ (с. Нова Водолага);
• Архангела Михайла УПЦ (с. Рокитне);
• Іоно-Богословська УПЦ (с. Старовірівка);
• Свято-Троїцька УПЦ (с. Охоче);
• Адвентистів сьомого дня (с. Нова Водолага);
• Євангельських християн-баптистів (с. Княжне);
• Євангельських християн-баптистів (с. Печіївка);
• Свято-Миколаївська УПЦ (с. Миколаївка);
• Петра і Павла УПЦ (с. Сосонівка);
• Євангельських християн-баптистів (с. Нова Водолага);
• Іоано-Предтечінська УПЦ (с. Просяне);
• Хресто-Воздвиженська УПЦ Київського Патріархату (с. Новоселівка);
• Ікони Знамення Божої Матері УПЦ (с. Знам'янка);
• Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього УПЦ (с. Новоселівка);
• Святого Іоанна Хрестителя УПЦ (с. Станичне);
• Адвентистів сьомого дня (с. Знам'янка);
• Свято-Миколаївська УПЦ (с. Липкуватівка);
• Християн віри євангельської «Благовість» (с. Нова Водолага);
• Християн віри євангельської — п'ятдесятників «Благовість» (с. Старовірівка);
• Християн віри євангельської — п'ятдесятників «Благовість» (с. Станичне).

Особистості

Серед уродженців району, які залишили значний слід в історії країни, слід відзначити народного майстра-зодчого Акима Погрібняка, який збудував Троїцький собор в Новомосковську (один із видатних зразків української дерев'яної архітектури), народного артиста Білоруської РСР А. Д. Попсуйшапко (Арсенко), письменника-гумориста С. П. Чмєльова (1846—1941), а також художника А. В. Мізіна.

У 1920—1922 роках в Новій Водолазі жив видатний український радянський письменник Петро Панч.

До цікавих історико-культурних споруд, розміщених на території району, слід віднести: • архітектурний пам'ятник-палац в стилі російського класицизму (середина XVIII століття) і Архангело-Михайлівський храм, побудований у 1805 році на кошти поміщика Михайла Куліковського (село Рокитне); • Спасо-Преображенський храм (смт Нова Водолага); • будинок дитячої та юнацької творчості в смт Нова Водолага (збудований в 1914 році німецьким акціонерним товариством).

Пам'ятки

• Пам'ятки археології Нововодолазького району
• Пам'ятки історії Нововодолазького району