Новоропська волость

Новоропська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новозибковського повіту Чернігівської губернії з центром у містечку Новий Ропськ.

Новоропська волость
Центр	Новий Ропськ
Площа	37 242 (1885)
Населення	12 161 осіб (1885)
Густота	29.9 осіб / км²
Наступники	Гомельська губернія

Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 16 сільських громад. Населення — 12 161 особа (6349 чоловічої статі та 6822 — жіночої), 2235 дворових господарств^[1].

1919 року 4 повіти Чернігівської губернії (Мглинський, Новозибківський, Стародубський, Суразький) було включено до складу Гомельської губернії. 1923 року волость було розформовано, села відійшли до 3 сусідніх волостей. 1925 року УСРР було повернуто 2 села колишньої Новоропської волості - Карповичі та Тимоновичі. на той момент вони входили до складу Семенівської волості.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	27978	19530
Приватної власності	8304	4404
Казенної власності	824	2
Іншої власності	136	120
Загалом	37242	24056

Найбільші поселення волості на 1885 рік^[2]:

• Новий Ропськ — колишнє державне село при річці Ірпа за 37 верст від повітового міста, 3239 осіб, 622 двори, 3 православна церква, школа, поштова станція, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 12 лавок, 2 крупорушки, 3 маслобійних заводи, водяний і 3 вітряних млини, 5 ярмарків на рік.
• Бровничі — колишнє державне й власницьке село при болоті, 1105 осіб, 193 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок, 3 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи.
• Карповичі — колишнє власницьке село при річці Снов, 1480 осіб, 260 дворів, православна церква, школа, богодільня, 2 лавки, водяний млин, винокурний завод.
• Любечане — колишнє державне й власницьке село, 587 осіб, 122 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, вітряний млин.
• Могилівці — колишнє державне й власницьке село при струмкові, 1088 осіб, 116 дворів, православна церква, 4 вітряних млини.
• Сачковичі — колишнє державне й власницьке село при річки Ірпа, 1742 особи, 250 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 вітряних млини, маслобійний і цегельний заводи.
• Старий Ропськ — колишнє державне й власницьке село при струмкові, 1151 особа, 170 дворів, православна церква, школа, 4 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
• Сушани — колишнє державне й власницьке село при струмкові, 516 осіб, 115 дворів, каплиця.
• Тимоновичі — колишнє державне й власницьке село при річки Снов, 1249 осіб, 282 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних і 2 вітряних млини.

1899 року у волості налічувалось 31 сільська громада, населення зросло до 18 299 осіб (8962 чоловічої статі та 9337 — жіночої)^[3].