Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ніколя Казаль
Французький актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ніколя́ Каза́ль (фр. Nicolas Cazalé; нар. 24 квітня 1977, По (Атлантичні Піренеї), Франція) — французький актор і модель.
| Ніколя Казаль | |
|---|---|
| фр. Nicolas Cazalé | |
 Ніколя Казаль. Студійне фото, 2008 | |
| Дата народження | 24 квітня 1977 (48 років) |
| Місце народження | По, Атлантичні Піренеї, Франція |
| Громадянство | Франція |
| Професія | актор, модель |
| Alma mater | Курси Флоран |
| IMDb | ID 1002627 |
| Ніколя Казаль у Вікісховищі | |
Remove ads
Біографія
Ніколя Казаль народився 24 квітня 1977 року в місті По, що в департаменті Атлантичні Піренеї на півдні Франції. Його батько був родом з Беарна, а мати — алжирка за походженням[1]. Ніколя провів дитинство в околицях Вільнев-сюр-Лот[2]. У віці 18 років Ніколя якось пішов за компанію зі своїм приятелем в театральну студію, і з цього розпочалася його акторська кар'єра. Закінчивши студію, він вирушив до Парижа, де поступив до школи драматичних мистецтв «Курси Флоран».
Remove ads
Кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Свою кар'єру кіноактора Ніколя Казаль розпочав з телевізійних постановок: грав епізодичні ролі в серіалах «Жулі Леско» і «Фабіо Монтале»[3]. 2001 року він знявся у своєму першому фільмі — «Бувай, красуне» Стефані Джіусті. Через два роки отримав роль П'ятниці в телевізійній постановці «Робінзона Крузо», головну роль в якій виконував знаменитий французький комік П'єр Рішар. Після цієї роботи на Ніколя звернули увагу й інші режисери: Гаель Морель запросив його у свої фільми «Дороги в пустелі» і «Клан», де Казаль грав одного з трьох братів, навколо яких розгортається історія. Його партнерами по фільму стали Стефан Рідо і Ор Аріка. 2004 року Ніколя знявся у фільмі Ісмаеля Феррухі «Велика подорож».
Популярність актор здобув у 2005 році, коли знявся в драмі «Сен-Жак… мечеть» Коліна Серро і в трилері «Насіння смерті» Режиса Варньє. 2006 року Ніколя став обличчям французької марки модного одягу Chevignon. Наступного року Ніколя грав разом з Анн Кайон і Лаурою Смет у драмі «Убивчий ультрафіолет» Жиля Паке-Бреннера. 2008 року Казале був номінований на «Сезара» як найперспективніший актор за роль у фільмі «Син бакалійника» Еріка Гіродо. Після цього Ніколя знявся у двох іспанських стрічках — «Неспокійна Анна» Хуліо Медема і «Співачка танго» Дієго Мартінеса Віньятті. 2011 року Чарльз де Мо запросив актора на головну роль у фільмі «Фінішна пряма», де Ніколя зіграв роль молодого жокея.
У 2010-му Казаль представив в Каннах свою першу режисерську роботу — короткометражку «Що було потім» («Le Temps dapres») з Данієлем Дювалем. У другій короткометражній стрічці Казаля 2013 року «Вірити» знялася Еммануель Сеньє.
Паралельно з роботою в кіно Ніколя Казаль продовжує зніматися в телевізійних постановках і в серіалах.
Remove ads
Фільмографія
- Ролі в кіно
- Ролі на телебаченні
- Режисер і сценарист
Визнання
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads