Німецько-російські відносини

Німецько-російські відносини (нім. Deutsch-russische Beziehungen; рос. Российско-германские отношения) — міжнародні відносини Німеччини і Росії. З появою Московської держави, яка активно розширювала свої кордони, спалахнула Лівонська війна (1558—1583) у Балтиці. Вона закінчилася загибеллю німецької Лівонської конфедерації і переходом місцевих німців під протекторати московських ворогів — Речі Посполитої і Швеції. Одночасно Московія намагалася встановити дружні стосунки зі Священною Римською імперією, виступаючи її союзником у війнах із Османською імперією із 2-ї половини XVI ст. Чимало німців служили в московській армії та уряді: вони проводили докорінні реформи у Московії XVII—XVIII ст., безуспішно намагаючись цивілізувати і вестернізувати цю відсталу країну. Після постання Прусського королівства (1701) московити підтримували його для ослаблення Речі Посполитої і Священної Римської імперії, але, водночас, конкурували із ним у питанні приєднання Курляндії. Московія, перейменована на Російську імперію, взяла участь у Семирічній війні (1756—1763), в ході якої спустошила Пруссію і захопила Берлін. Проте невдовзі росіяни в союзі із пруссаками і австріяками ліквідували Річ Посполиту, головного ворога москвинів у Східній Європі (1772—1795). Провідні посади в російській політиці, науці й освіті займали німці (переважно вихідці із анексованої Курляндії), а самою Росією керувала німецька династія Гольштейн-Готторпів (яку формально називали Романовими). Російсько-пруссько-австрійський союз зберігався під час Наполеонівських воєн (1799—1815) і доби революцій (1848—1849). З постанням на базі Пруссії Німецької імперії (1871) було укладено новий російсько-німецько-австрійський союз (1873), який розпався через втручання росіян у австрійські справи на Балканах. Під час Першої Світової війни (1914—1918) Німеччина і Росія були ворогами: німці захопили від росіян Литву, Курляндію, Україну, а також сприяли розвалу Російської імперії та постанню більшовицького СРСР. Від 1920-х років Німеччина і СРСР підтримували дружні стосунки. 1939 року обидві країни домовилися про поділ Європи і розв'язали Другу світову війну. Проте через недовіру сторін за три роки спахнула німецько-радянська війна (1941—1945), що завершилася перемогою СРСР, окупацією Німеччини та знищенням німецьких спільнот у Східній Європі. 1949 року росіяни і їхні союзники розділи Німеччину на Західну і Східну; остання лишалася під диктатом Москви до 1989 року. Після об'єднання Німеччини (1989) і розвалу СРСР (1991) німці встановили відносини із новоствореною Російською Федерацією. Після виводу російських військ з Німеччини, обидві країни розвинули тісну політично-економічну співпрацю. Вона не була перервана навіть російською агресією в Україні (2014) і накладанням обопільних санкцій.

Німецько-російські відносини
Німеччина	Росія

Зустріч президентів Німеччини та Росії, 2008 рік

Історія

Докладніше: Німецько-російські війни

Середньовіччя

Битва на Чудському озері

• XII — XIII ст. Північні хрестові походи
  • 1198—1290: Лівонський хрестовий похід; хрестоносці, вихідці із Північної Німеччини, підкорюють угро-фінські (ліви, ести) та балтійські (земгали, латгали, курші, сели, литовці) племена на Сході Балтики; німці засновують Ригу, Ризьке архієпископство та Орден мечоносців (згодом перетворений на Лівонський орден). Держави хрестоносців об'єднуються у Маріанське князівство (з 1435 року — Лівонську конфедерацію). Ситуативними союзниками німеців виступають руські держави Пскова і Новгорода.
    • бл. 1199 — новгородський князь Ярослав Володимирович уклав договір із німецькими хрестоносцями про дружбу і вільну торгівлю^[1].
    • 1242: Битва на Чудському озері — Олександр Невський, монгольський ставленик у Новгороді, розбив німецьких хрестоносців, союзників Пскова.

Новий час

Розподіл Лівонії після Лівонської війни (1583)

• 1558—1583: Лівонська війна: Московія напала на німецьку Лівонську конфедерацію, намагаючись вийти до Балтики. Лівонські німці спільно із сусідами-союзниками розбили москвинів, але внаслідок московської агресії Лівонія розкололася на кілька частин, які відійшли сусідам: Естляндія — Швеції, острів Езель — Данії, Центральна Лівонія (Ліфляндія) та Курляндія — Речі Посполитій.
• 1697: Курляндія укладає союз із Московією проти Швеції.
• 1710:
  • Росія приєднує німецькомовну Естляндію з Ревелем (Таллінном) та Ліфляндію з Ригою в ході Великої Північної Війни. Балтійські німці починають брати активну участь в розбудові Російської імперії.
  • курляндський герцог Фрідріх-Вільгельм Кеттлер одружується із царівною Анною, небогою Петра І, майбутньою імператрицею.
• 1756—1763: Семирічна війна. Російські війська плюндрують Пруссію і захоплюють Берлін.
• 1762: німецький принц Карл-Петер-Ульріх Гольшейн-Готторпський стає імператором Росії під іменем Петра III. Німецька династія Гольштейн-Готторпи утверджується як правлячий дім Росії.
• 1772—1795: Австрія, Пруссія і Росія разом здійснюють три поділи Речі Посполитої й ліквідують цю державу.
  • 1795: до складу Росії входить німецькомовна Курляндія, внаслідок чого росіяни отримують контроль над усією Лівонією, якого домагалися 237 років від початку Лівонської війни.
• 1799—1815: російсько-німецький союз у Наполеонівських війнах.
• 1873: Союз трьох імператорів

Новітня доба

• 1914—1918: Перша Світова війна
  • підтримка розвалу Російської імперії.
  • 1918: визволення Литви, Курляндії, України
• 1939: пакт Молотова-Рібентропа, поділ Європи.
• 1939—1945: Друга Світова війна
  • 1941—1945: Німецько-радянська війна
• 1945: окупація Німеччини. Зґвалтування під час окупації Німеччини, гонніння на німців
• 1949: поділ Німеччини: Німецька Демократична Республіка (підросійська) і Федеративна Республіка Німеччина (західна)
• 1989: падіння Берлінського муру; об'єднання Німеччини
• 1991: розвал СРСР
• 2014: російська агресія в Україні

Див. також

• Балтійські німці
• Російські німці
• Українські німці
• Українсько-німецькі відносини