Обуховський Олександр Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Обуховський.

Олекса́ндр Ві́кторович Обуховський (нар. 13 лютого 1980, Снігурівка, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР — пом. 13 лютого 2025, Дніпропетровська область, Україна) — український військовик, громадський діяч, депутат Миколаївської районної ради Миколаївської області VIII скликання.

Обуховський Олександр Вікторович
Капітан
Загальна інформація
Народження	13 лютого 1980(1980-02-13) Снігурівка, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	13 лютого 2025(2025-02-13) (45 років) Дніпропетровська область, Україна (автокатастрофа)
Поховання	Миколаївське центральне міське кладовище
Громадянство	Україна
Національність	українець
Псевдо	«Кузнець»
Партія	Європейська Солідарність
Військова служба
Роки служби	2014, 2021 — 2025
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Нагрудний знак «Учасник АТО» Почесний нагрудний знак «Срібний хрест» Почесна відзнака «За заслуги перед Миколаївщиною» II ступеня Почесна відзнака «Хрест Святого Миколая»

Життєпис

Народився 13 лютого 1980 року у місті Снігурівка в Миколаївській області. Працював електриком, з часом переїхав до Миколаєва.

У 2014 році добровольцем вирушив в зону АТО, воював у гарячих точках на сході України. Через захоплення роботою з металом узяв псевдо «Кузнець»^[1].

Після демобілізації активно займався громадською діяльністю, брав участь у роботі громадської організації «Асоціація учасників та інвалідів АТО»^[1], депутат Миколаївської районної ради Миколаївської області VIII скликання^[2][3].

У серпні 2021 року уклав новий контракт і пішов на службу до Збройних сил України. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну перебував на фронті, обіймав посаду командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «Perun Group» 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади^[4].

Загинув в автокатастрофі під час виконання службових обов'язків на Дніпропетровщині у свій ювілей. Церемонія прощання відбулася у Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої матері в Миколаєві. Похований 17 лютого на Миколаївському центральному міському цвинтарі^[5][1].

Нагороди

• Нагрудний знак «Учасник АТО»;
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
• Відзнака Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» II ступеня (2020^[6]);
• Відзнака Миколаївської обласної ради «Хрест Святого Миколая» (2020^[7]);
• Відзнака голови Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець»;
• Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест».