Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Общини та міста Сербії
адміністративна одиниця Сербії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Общини та міста (серб. кир.: општине и градови/серб. лат.: opštine i gradovi) є адміністративними одиницями першого рівня та базовим рівнем місцевого самоврядування Сербії[1][2]. Країна поділена на 145 муніципалітетів (42 у Шумадії та Західній Сербії, 38 у Південній та Східній Сербії, 37 у Воєводині та 28 у Косово та Метохії) та 29 міст (9 у Південній та Східній Сербії, 10 у Шумадії та Західній Сербії, 8 у Воєводині, 1 у Косово та Метохії та місто Белград)[3][4].
Общини та міста утворюють 29 адміністративних округів, об'єднаних у групи, за винятком міста Белград, який не входить до складу жодного району.
Remove ads
Общини
Узагальнити
Перспектива
Територія общини складається з міста (центру общини) та навколишніх сіл (наприклад, територія общини Чока складається з міста Чока, яке є центром общини, та навколишніх сіл). Община носить назву міста-центру. Лише одна община (Гора) не має такої ж назви, як і місто-центр, оскільки центром цієї общини є місто Драгаш. Ця община розташована у Косово, і тому існує лише на папері. Територія общини була об'єднана з частиною общини Прізрен у 2000 році УНМІК, через що утворилася нова община Драгаш. Цей крок не визнається урядом Сербії (див. розділ «Общини та міста Косово[⇨]»).
Прихильники реформи системи місцевого самоврядування зазначають, що сербські общини (із середнім населенням 50 000 громадян) є найбільшими в Європі як за територією, так і за кількістю жителів, і тому можуть бути неефективними у задоволенні потреб громадян та розподілі доходів з національного бюджету на найбільш актуальні проєкти[5][6].
Список общин
.gif)
.svg)
.png)
.png)
.gif)
.gif)
.jpg)
.gif)
.png)
Remove ads
Міста
Узагальнити
Перспектива
Міста (серб. градови, трансліт. gradovi) є ще одним типом місцевого самоврядування. Територія зі статусом міста зазвичай має понад 100 000 мешканців, але в іншому дуже схожа на общину[1]. Існує 27 міст, кожне з яких має власні збори та бюджет. Лише міста мають мерів (серб. градоначелници, трансліт. gradonačelnici), хоча голів общин у повсякденному вжитку часто називають «мерами».
Як і у випадку з общиною, територія міста складається з власне міста та навколишніх сіл (наприклад, територія міста Суботиця складається з міста Суботиця та навколишніх сіл). Кожне місто (і община) входить до складу адміністративного округу. Винятком є столиця Белград, яка не входить до складу жодного округу[9].
Місто може або не може бути поділено на міські общини (серб. градске општине, трансліт. gradske opštine). Шість міст: Белград, Нові-Сад, Ниш, Пожареваць, Ужице та Вранє складаються з кількох міських общин. Компетенції міст та цих общин розділені. Общини цих міст також мають свої збори та інші прерогативи. Двома найбільшими міськими общинами за кількістю жителів є Нові-Сад (307 760) та Новий Белград (212 104).
З цих шести міст лише Нові-Сад не зазнав повної трансформації, оскільки новостворена община Петроварадін існує практично лише формально; таким чином, міська община Нові-Сад значною мірою прирівнюється до міста Нові-Сад[10]. Місто Крагуєвац мало власні міські общини з 2002 по 2008 рік. У 2013 році було створено міську общину Севойно в межах міста Ужице[11].
Список міст
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
.gif)
.png)
.png)
Remove ads
Общини Косово
Узагальнити
Перспектива
Сербське законодавство досі розглядає Косово як невід'ємну частину Сербії (офіційно Автономний край Косово і Метохія), хоча адміністрація Організації Об'єднаних Націй (UNMIK) встановила нову територіальну організацію цієї території. Закон про територіальну організацію визначає 28 общин та 1 місто на території Косова[1]. У 2000 році община Гора була об'єднана з Ополє (частина общини Призрен) у нову общину Драгаш, і було створено одну нову общину: Малішево. Пізніше, з 2005 по 2008 рік, було створено сім нових общин: Грачаниця, Елез Хан, Юнік, Партеш, Клокот, Ранілуг та Мамуша[12]. Однак уряд Сербії не визнає територіальну реорганізацію Косова, хоча деякі з цих новостворених общин мають сербську більшість, а деякі серби беруть участь у місцевих виборах. У трьох із цих общин: Грачаниця, Клокот-Врбовац та Ранілуг, сербські партії здобули більшість на виборах 2009 року[13][14].
Згідно з Брюссельською угодою 2013 року, Сербія погодилася розпустити свої паралельні муніципальні інституції в Косово, тоді як влада Косова погодилася на створення Співтовариства сербських общин. Однак обидві сторони діяли повільно у реалізації цієї угоди[15][16].
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads