Черкашина Оксана Леонідівна

Оксана Черкашина (7 травня, 1988, Харків, Україна) — українська акторка театру та кіно. Дворазова лауреатка премії «Кіноколо»: у 2020 роц^[1][2][3][4]за роль в фільмі Наталі Ворожбит «Погані дороги», прем‘єра якого відбулася на Венеційському фестивалі, в секції Film Critics Week, а у 2022 році – за головну роль у стрічці Марини Ер Горбач «Клондайк»^[5][6]. Як театральна акторка працює в київському театрі на Лівому березі Дніпра^[7][8], а також як запрошена акторка в театрі Повшехний^[9] та TR Warszawa в Варшаві. У 2019 році виграла найголовніші театральні нагороди в Польщі, зокрема  другий приз за Кращу жіночу роль фестивалю Божественна Комедія в Кракові^[10][11][12] та Головну акторську нагороду Всепольського конкурсу сучасного мистецтва^[13][14][15] Також увійшла в список 50 найсміливіших жінок в Польщі, разом з Агнєшкою Голланд та Ольгою Токарчук, за версією видання «Wysokie obcasy»^[16].

Оксана Черкашина
Оксана Черкашина отримує «Кіноколо» (фото Кирила Авраменко, Павло Шевчук)
Ім'я при народженні	Оксана Леонідівна Черкашина
Народилася	7 травня 1988(1988-05-07) (37 років) Харків, Українська РСР
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка театру і кіно, перформерка
IMDb	nm7132924
Нагороди та премії
Заслужений артист України Кіноколо
Оксана Черкашина у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Акторка народилася в м. Харкові в родині інженерів^{[джерело не вказане 1764 дні]}. У 2005 році закінчила СЗШ № 17 з поглибленим вивченням англійської мови^[17], а також музичну школу № 6 ім. М. Лисенка по класу фортепіано^{[джерело не вказане 1764 дні]}. В юнацтві Оксана була акторкою дитячого театру «Каламбур»^{[джерело не вказане 1764 дні]}., де відбувся її перший вихід на сцену в ролі імператриці Катерини II в «Вечорах на хуторі близько Диканьки» М. В. Гоголя^{[джерело не вказане 1764 дні]}..

В 2010 році^{[джерело не вказане 1764 дні]}., одразу після закінчення навчання в Харківському національному університеті мистецтв імені Івана Котляревського (спеціальність акторка драматичного театру та кіно, магістр, курс народного артиста України Юрія Головіна), Оксана була запрошена в трупу Харківського державного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка^{[джерело не вказане 1764 дні]}.

З 2013 року — акторка популярного харківського театру «Прекрасні квіти», а також учасниця багатьох європейських театральних резиденцій та копродукції в Польщі, Німеччині^[18][19], Італії, Греції та Росії, як перформерка та режисерка.^{[джерело не вказане 1764 дні]}

З 2014 року — тренерка, режисерка і лекторка в школі акторської майстерності «Тісто»^[20].

В 2016 році Оксана взяла участь у польсько-українському проєкті «Мапи страху. Мапи ідентичності»^[21], кураторка Йоанна Віховська. Після цього, переломного на думку Оксани, проекту, впродовж декількох років вона стала учасницею численних незалежних проектів в співпраці з Польським Театральним Інститутом в Варшаві, Ґете-інститутом в Україні, USAID, British Council та УКФ. Серед них такі відомі вистави, як «Мій дід копав, мій батько копав, а я не буду»^[22][23][24], реж. Роза Саркісян та Агнєшка Блонська, «ДПЮ»^[25][26][27] та «Ресторан Україна»^[28][29], драматург Дмитро Левицький, «Психоз 4.48»^[30], реж. Роза Саркісян.

В 2019 році Оксана переїжджає в Київ і стає акторкою Київського академічного театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра^[31].

З 2018—2019р.р запрошена акторка в театрі ім. Ванди Сємашкової (Ряшів), вистава «Левів не віддамо»^{[32][33][34][35][36]}а також запрошена акторка в театрі Повшехни (Teatr Powszechny), Варшава.

Фільмографія

Рік	Назва	Режисер	Роль	Країна
2015	Девахан	Алеся Білецька	Жінка	Україна
2016	Марія Магдалена	Ігор Чекачков	Марія	Україна
2020	Погані дороги	Наталя Ворожбит	Медичка	Україна
2021	Синдром Гамлета	Ельвіра Невера та Пйотр Россоловський	Оксана	Німеччина-Польща-Україна
2021	Приборкання норовливої (Poskromienie zlosnicy)	Катажина Шингєра[pl]	Соломія	Польща
2022	Клондайк	Марина Ер Горбач	Іра	Україна, Туреччина
2025	Гидка сестра	Емілі Бліхфельдт[no]	Кухар	Норвегія

Вистави

Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка^{[джерело не вказане 1764 дні]}

• 2010 «Бука», за мотивами «Бурлака» Іван Карпенко-Карого, реж. Олександр Ковшун, роль Дівчина
• 2010 «Віолончель» Є.Шинкаренко, реж. Степан Пасічник, роль Служниця
• 2010 « Кирпатий Мефістофель», реж. Степан Пасічник, Соня
• 2011 «Повернення» за мотивами оповідань В. Набокова, реж. О. Ковшун, роль Дружина Чорба
• 2011 «Оркестр» Жан Ануй, реж Олег Русов, роль Сюзанна Делісіас
• 2011 «Сон в літню ніч» В. Шекспір, реж Андрій Бакіров, роль Фея
• 2011 «Веселі Пригоди Піфа», Барбара Чижова, реж О. Ковшун, тітонька Агата
• 2011 «Білосніжна і сім гномів», Шарлота Перо, реж О. Русов, роль Білосніжка
• 2011 «Украдене щастя» Іван Франко, реж. І. Борис
• 2012 Мина Мазайло М Куліш реж Олександр Біляцький, роль Рина
• 2012 Вітри Березоля, автор і режисер Степан Пасічник
• 2012 «Шельменко-Денщик», Г.Квітка-Основ'ненко, Василь Василько, роль Гостя (прем'єра 1942 рік 4 березня) вистава-раритет/реконструкція
• 2012 Акторська гримерка Куніо Сімідзу, реж. Оксана Стеценко, Акторка Д
• 2013 «Кіт у чоботях Шарлота Перо», реж О. Русов, Принцесса
• 2013 «З тобою і без тебе», за п'єсою Дівчатник на кладовищі, Айвен Менделєєву, реж О. Русов, роль Вдова
• 2013 «Лев Гурич Синичка або Бенефіс Дебютантки», реж О. Аркадін-Школьник, балет
• 2013 «Безіменна зірка», Михай Себастиан, реж. О. Стеценко, роль Мона.              

Театр Прекрасні квіти ^{[джерело не вказане 1764 дні]}

• 2014 « Червоний», колективна режисура, акторка і авторка вистави
• 2014 «Стіна», театралізований перформанс, колективна режисура, акторка і авторка вистави
• 2014 «На заході», театралізований перформанс, колективна режисура, акторка і авторка вистави
• 2015 «Дракула», реж Артем Вусик, роль Люсі
• 2016 «Секс2005», колективна режисура, акторка і авторка вистави
• 2016 «Секретні коди», вистава-концерт, реж. Катерина Леонова
• 2016 «365», вистава створена в співпраці з Харківський Національним театром Опери та Балету ім. Лисенка, реж. Армен Калоян, Артем Вусик, Ігор Ключник

Незалежні театральні проєкти

• 2016 «Мій дід копав, мій батько копав, а я не буду», польсько-українська копродукція, реалізована в рамах проекту «Мапи страху-мапи ідентичності», реж. Роза Саркісян, Аґнєшка Блонська^[37][38]
• 2017 «ДПЮ» вистава створена в співпраці ГО Лінія Згоди і театру Прекрасні Квіти, за фінансовою підтримкою USAID, авторка концепту, акторка, колективна режисура, драматург Дмитро Левицький, кураторки Ольга Ладія-Щербакова, Наталія Пальчик^[39]
• 2017 «Ресторан Україна», колективна режисура, акторка, драматург Дмитро Левицький, вистава створена в рамках проекту «Beshtechen», за фінансової підтримки Гете-Інституту в Україні
• 2018 «Психоз 4.48», Сара Кейн, реж Роза Саркісян, вистава-переможець конкурсу британської драми в Україні « Taking the stage», театр Актор, Київ^{[40][41][42][43]}

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

• 2019 Погані дороги, Наталя Ворожбит, реж Тамара Трунова, Театр на Лівому березі Дніпра, Київ^{[44][45][46][47]}
• 2019 «Гарантія два роки», реж. Тамара Трунова, Театр на Лівому березі Дніпра^[48][49]
• 2020 «Vino», реж. Євген Корняк, Театр на Лівому березі Дніпра^[50]                                                                              

Міжнародна співпраця

• 2018 « Lwòw nie oddamy», театр ім Ванди Семашкової в Ряшеві, реж. Катажина Шингера, роль Справжня українка^[51]
• 2014 «Wygrajmy Pokoj», театр Брама, Голеньов, реж Даніель Яцевіч^{[джерело не вказане 1764 дні]}
• 2013 «Метаморфози» Овідій, Astragali Teatro, Teatro tsi Zachinthos, Італія і Греція, реж. Фабіо Толлєді^{[джерело не вказане 1764 дні]}
• 2016 «Canto del ombré» реж Дмитро Мєлкін, Москва, вистава, реалізована в рамках 10 Міжнародної літньої театральної школи, союзу театральних діячів РФ.^{[джерело не вказане 1764 дні]}    
• 2019 «Diabły», Театр Повшехни, Варшава^[52][53][54]
• 2020 «H-Effect», за підтримки УКФ, міжнародна співпраця Польща-Німеччина-Україна, реж. Роза Саркісян ^{[джерело не вказане 1764 дні]}                                                                          

Інші проєкти (пластичні, танцювальні, поетичні) вистави ^{[джерело не вказане 1764 дні]}

• 2014 «Вона. Війна» реж Олег Драч, центр сучасного мистецтва ім Леся Курбаса, Київ
• 2013 «Сестри» автор і режисерка Інна Міщенко, незалежний театр Апарте, Харків
• 2012 Загублені у вулицях, вистава за текстами С Жадана, реж. І. Кобзар, театр-студія Вінора
• 2011 Наш Кобзар вистава за текстами Т. Шевченка, реж. І. Кобзар, театр-студія Вінора
• 2015 UNION, хореографічна вистава, хор. Юлія Чурсіна

Нагороди та номінації

Нагорода	Рік	Категорія	Робота	Результат
Національна кінопремії «Золота дзиґа»	2021	Найкраща жіноча роль	Погані дороги	Номінація
	2023		Клондайк	Перемога
Національна премія кінокритиків «Кіноколо»	2020	Найкраща акторка	Погані дороги	Перемога
	2022		Клондайк	Перемога
Фестиваль південно-східного європейського кіно в Лос-Анджелесі	2022	Видатні акторські досягнення	Клондайк	Перемога