Ольховський Георгій Сергійович

Гео́ргій Сергі́йович Ольхо́вський (8 січня 1989(19890108), с. Зарічне, Сімферопольський район, Кримська область, Українська РСР — 23 серпня 2018, с. Старогнатівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Ольховський Георгій Сергійович
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	8 січня 1989(1989-01-08) Зарічне, Кримська область, УРСР
Смерть	23 серпня 2018(2018-08-23) (29 років) Старогнатівка, Донецька область, Україна (загиблий у бою)
Поховання	Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Alma Mater	НАСВ ім. Сагадачного
Псевдо	«Ольха»
Військова служба
Роки служби	2014—2018
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	15 ОГПБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве Бої за Станицю Луганську Бої в районі Донецька (Шахта Бутівка)
Командування
командир гірсько-штурмової роти
Нагороди та відзнаки

Зовнішні зображення
Георгій Ольховський, лицар ордену Богдана Хмельницького
	Фото

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ольховський.

Біографія

Народився 1989 року в Криму^[1]. Після закінчення 8 класів середньої школи № 40 міста Сімферополь навчався у Кримському республіканському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою в Алушті. По тому проходив строкову військову службу у 73-му морському центрі в Очакові. Обравши професію військового, продовжив навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив на початку війни, у 2014 році. Мешкав з дружиною в місті Луцьк.

З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України, пройшов бої за Дебальцеве, боронив Станицю Луганську та позицію Шахта «Бутівка» біля Донецька.

Старший лейтенант, командир гірсько-штурмової роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (в/ч А1778, м. Ужгород) 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув від кулі снайпера 23 серпня 2018 року близько 2:00, під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів опорного пункту поблизу села Старогнатівка Волноваського району^[2][3].

Похований 26 серпня на міському кладовищі Луцька в селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань^[4][5].

Вдома у Луцьку залишилася дружина Віта Миколаївна та однорічний син.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України від 23.08.2018 № 239/2018, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. (посмертно)^[6].