Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Онцила
вид ссавців З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Онцила[1], або леопард онцила (Leopardus tigrinus) — вид невеликих хижих плямистих південноамериканських ссавців із роду леопард (Leopardus) родини котові (Felidae). Раніше називався «тигрова кішка» (Felis pardinoides). У іспаномовних країнах Південної Америки також відомий під назвами «тигрина», «тигрилло», «кунаґаро» та ін. У Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи фігурує як уразливий вид.
У 2013 році було запропоновано приписати популяцію в південній Бразилії до підвиду Leopardus guttulus, оскільки було виявлено, що популяція не схрещується із онцилами півночі Бразилії[2].
У 2024 році було запропоновано відділити новий таксон Leopardus pardinoides[3]
Remove ads
Еволюція
Генетичні дослідження показали, що філогенетична лінія роду Leopardus відокремилася від лінії спільного предка 8 млн років тому. Вид L. tigrinus відокремився від споріднених видів L. guigna та L. geoffroyi трохи менше ніж 0.9 млн років тому[4].
Філогенетичне древо роду Leopardus
| Leopardus |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Remove ads
Зовнішній вигляд
Назва цієї дикої кішки перекладається як «маленький ягуар», оскільки будовою і забарвленням вона нагадує мініатюрного ягуара. При цьому онцила — найменша з кішок Неотропічної області; за розмірами вона навіть менша від своїх родичів, оцелота і марги[5]. Онцила трохи більша за звичайну домашню кішку; маса великого самця становить близько 2,8-3 кг[6] при довжині тіла до 65 см. Хвіст онцили коротший (30—40 см), а очі й вуха порівняно більші, ніж у інших представників роду Leopardus.
Хутро онцили м'яке і коротке. Забарвлення хутра вохристе, з білуватим черевцем і грудьми, світлими відмітинами на морді. Малюнок на спині і боках складається з кільцеподібних, неправильної форми темних плям, розташованих подовжніми рядами. Плями суцільні, не розсипаються на окремі цятки. Хвіст укритий поперечними темними плямами, які ближче до кінця хвоста зливаються в кільця. Вуха округлі, із зовнішнього боку чорні, з білою цяточкою посередині. Часто зустрічаються кішки-меланісти; їх кількість доходить до 1/5 від всієї популяції.
Remove ads
Розповсюдження
Онцила зустрічається від Коста-Рики і північної Панами до південного сходу Бразилії і півночі Аргентини[7]. Повідомлень про зустрічі з нею в басейні Амазонки немає; мабуть ареал онцили обмежений гірськими і субтропічними лісами. Її ареал дуже мозаїчний, і в більшості місць вона рідкісна.
Підвиди
Відомо 3-4 підвиди онцили, що відрізняються тоном основного забарвлення, довжиною шерсті та інтенсивністю малюнка:
Remove ads
Спосіб життя
Онцили мешкають у субтропічних лісах, віддаючи перевагу вологим вічнозеленим і гірським «туманним» лісам на висоті до 3000 м над рівнем моря. Вони також зустрічаються в сухих лісах Венесуели, в покинутих посадках евкаліптів і на ділянках із вирубаним лісом, зокрема недалеко від людських поселень.
Онцила — практично невивчений вид. Мабуть, вона веде поодинокий спосіб життя, активна переважно вночі, а вдень відпочиває в гілках дерев, де строкате протекційне забарвлення робить її майже непомітною.
Remove ads
Харчування
Полює кішка на дрібних гризунів, птахів, можливо, на неотруйних змій і деревних жаб. Повідомлялося, що в Бразилії онцилли ловлять невеликих приматів.
Розмноження
Еструс триває від 3 до 9 днів, старіші кішки мають коротший період. Самиці народжують від одного до трьох кошенят через 74–76 днів вагітності. Кошенята відкривають очі через 8–17 днів після народження. На відмінно від інших котових, у онцил всі зуби прорізуються одночасно через 21 дні[8]. Кошенята не приймають ніякої їжі, окрім материнського молоко допоки їм не виповниться 38–56 днів. Повністю відлучаються від годування молоком лише у три місяці.
Статевої дозрілості онцилли досягають у 2–2,5 роки. У дикій природі живуть приблизно 11 років, але є випадки про кішок, які досягали у 17 років.
Remove ads
Статус популяції і охорона
Онцили поширені на великій території, проте зустрічаються досить рідко. У 1970–80-х рр. через своє красиве хутро вони були об'єктом полювання і їх убивали до декількох десятків тисяч. Тільки у 1983 р. у браконьєрів було конфісковано 84 000 шкур онцил. Її сучасна популяція оцінюється приблизно в 50 000 дорослих особин, проте ця цифра поступово зменшується через вирубування лісів під плантації кави і полювання.
В даний час на більшій частині ареалу полювання на онцил заборонене, проте вони як і раніше не перебувають під охороною в Еквадорі, Гаяні, Нікарагуа, Панамі і Перу. У 1989 р. CITES (Міжнародна Конвенція про торгівлю дикими тваринами і рослинами) внесла онцилу до Додатку I.
У неволі онцила непогано приручається, проте в європейських зоопарках вона рідкісна.
Remove ads
Галерея
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads