Опарівський Василь

Василь Іванович Опарівський (15 жовтня 1890, Бонарівка, нині Польща — 22 червня^[1] 1919, Підгайці, нині Тернопільська область) — священник УГКЦ, капелан Восьмої Самбірської бригада УГА.

о. Василь Опарівський
Сотник
Загальна інформація
Народження	15 жовтня 1890(1890-10-15) Бонарівка, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть	22 червня 1919(1919-06-22) (28 років) Підгайці, нині Тернопільська область (Розрив гранати)
Військова служба
Роки служби	1918—1919
Приналежність	ЗУНР →  УНР
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919
Командування
капелан Восьмої Самбірської бригада УГА

Життєпис

Василь Опарівський з дружиною Юлією Ганківською

Народився 15 жовтня 1890 року в селянській сім'ї в українському селі Бонарівка (Замішанщина), нині Стрижівський повіт Підкарпатського воєводства Польщі). Був найстаршим з-поміж десятьох дітей.

Закінчив школу в селі Красна, а потім цісарсько-королівську Сяноцьку гімназію (1912). Продовжив навчання в Перемишльській греко-католицькій семінарії (1916). Одружився з Юлією Ганьківською і став парохом у селі Терепча, біля Сянока. 1917 року в них народилася донька Ярослава. В 1918 році в подружжя народився син Лев.

У листопаді 1918 року вступив до Української галицької армії, призначений капеланом Восьмої Самбірської бригада УГА.

У часі проведення Чортківської офензиви отримав важке поранення від розриву гранати в селі Слов'ятин, помер у госпіталі в Підгайцях ^[2].

Родина

• дружина Юлія Опарівська (Ганківська) — українська вчителька ^[3], організаторка кооперативу, вела курси для неграмотних, вишивання, куховарства, допомагала лікувати людей, за її ініціативи було зведено школу в Петровій Волі, дочка шкільного інспектора (жорстоко вбита 26 липня 1944 року вояками Армії Крайової^[4]),
• донька Ярослава — майбутня дружина лідера ОУНР Степана Бандери,
• син Лев Опарівський — член ОУН, студент-хімік, розстріляний нацистами 27 листопада 1942 року на Кортумовій Горі у Львові ^[5],
• брати — Микола, Михайло, Іван, Роман ^[6] — проживали в селі Глибока Отинійської громади на Івано-Франківщині.
• онуки — Наталія, Андрій, Леся.

Родина Бандер-Опарівських в документах КДБ, 1949.

Вшанування пам'яті

11 червня 2019 року, на пам'ять про століття від дня загибелі, відкрито йому пам'ятник на цвинтарі міста Підгайці.^[7]. Оригінальна могила як і 200 інших не збереглись по тій причині, що вони були зруйновані в радянські часи ^[8].