Орлов Андрій Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орлов.

Андрій Анатолійович Орлов (літературний псевдонім Орлуша; рос. Андрей Анатольевич Орлов; 2 листопада 1957(19571102), Березники, Пермський край, Російська РФСР) — російський поет, журналіст, сценарист та продюсер.

Орлов Андрій Анатолійович
Псевдо	Орлуша і Orlusha
Народився	2 листопада 1957(1957-11-02) (67 років)  Березники, Пермська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Місце проживання	Москва
Діяльність	поет, журналіст, сценарист, виробник
Знання мов	російська
Жанр	поезія
Magnum opus	Вірші та рингтониd
Сайт	a-orlusha.ru
Медіафайли у Вікісховищі

Творчість

Широку популярність здобув в середині першого десятиліття XXI століття як автор сатиричних віршів, що буяють ненормативною лексикою, які поширювалися в інтернеті й на мобільних телефонах. Критик Дмитро Биков у статті «Орлушо, велика ти стерво» (цитата з роману Ільфа та Петрова «12 стільців») стверджує, що Андрій Орлов — «головний російський поет нашого часу».

Пише вірші на злободенні теми.

Громадянська позиція

Під час російської агресії проти Грузії ходив у футболці з написом «Я грузин» і писав вірші із сатирою на російське керівництво за політику щодо Грузії^[1]. Коли напередодні Олімпіади в Сочі почали забороняти гомосексуалів і розстрілювали бродячих собак — на ньому була футболка «Я бродячий собака і гомосексуаліст, убий мене!».

У березні 2014 підписав звернення російських діячів культури проти окупації Криму^[2].

Під час війни на сході України написав декілька віршів, присвяченим найрезонанснішим подіям цього конфлікту: «Реквієм про збитий Боїнг» (рос. «Реквием о сбитом Боинге»), «Балада про мертвих десантників» (рос. «Баллада о мертвых десантниках»), «Пісенька гуманітарного конвоїра» (рос. «Песенка гуманитарного конвоира»).

24 серпня 2014 привітав українців віршем, присвяченим Дню Незалежності України^[3].

В серпні 2015 року, під час хвилі знищення санкційних продуктів в Росії, написав вірш «Смерть Пармезана»^[4]. В листопаді 2015 заявив про себе «Я — українець» і записав відеоролик, в якому проспівав Гімн України^[5]. Критикам-путіністам відповів:

рос. Да, чего уж тут говорить, // Все правительства - не подарки, // Но лучше в киевском цирке жить, // Чем в московском гнить зоопарке.

У серпні 2018 написав вірш «Вітер над Лабитнаги» на підтримку ув'язненого у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова^[6].

Біографія

Про свою біографію заявив: «В Інтернеті немає жодної моєї біографії. Ті, що надруковані у Вікіпедії або десь, не відповідають дійсності».