Пам'ятники Коростеня

У місті Коростені (райцентр на Житомирщині) встановлено чимало міської скульптури. Пам'ятники міста присвячені як історії міста та України, так і видатним особистостям, які цю історію творили.

Фігура князя Мала, пам'ятник князю Малу, Коростень

Історія міської скульптури Коростеня

Традиції встановлення міських пам'ятників у Коростені є майже безперервними від кінця 1930-х років. Пам'ятники, пам'ятні знаки і меморіали міста розташовані в різних місцях Коростеня, але нині (особливо), як і раніше за СРСР, більшість їх зосереджена в центрі (на вулиці М. Грушевського, кол. Леніна) і зокрема в міському Парку культури та відпочинку ім. М. Островського.

У коростенських пам'ятниках відображено історію міста і його участь у загальноукраїнських подіях. А історія Коростені (історичної Іскоростені) сягає давнини (са́ме тому 2005 року в центральному міському парку з'явився пам'ятний камінь на честь 1300-ліття міста).

Слід визнати, що в радянський період у місті з'являлися пам'ятники майже виключно на відзначення нової, радянської історії Коростеня та УРСР, і це при тому, що місто має давнє історичне коріння. Так, у повоєнний час (1950—1980-ті рр.) у місті вшанували Героїв ВВВ (упорядковані братські могили, погруддя С. Козака), вождя новоствореної країни (пам'ятник В. І. Леніну, 1985) та особливу увагу приділяли подіям 1920-х рр. — встановлено помпезні пам'ятники Зачинателям Всеукраїнського страйку залізничників та Комсомольцям 20-х років, а також пам'ятник Миколі Щорсу, погруддя Табукашвілі, стела Богунцям і Таращанцям та інші. Імовірно, такий «монументальний наголос» був зроблений ще й тому, що місто як важливий залізничний вузол на початку ХХ ст. відіграло значну роль не лише як осередок підбурювання страйків, а й як один із центрів визвольних змагань українців 1917—1921 рр.. 12 лютого 1918 року тут засідала Мала Рада (Президія Центральної Ради) і власне тут, у Коростені, її членами було ухвалено низку важливих рішень — про одне з них, а са́ме затвердження тризубу як гербу УНР — нагадує пам'ятний знак, встановлений уже в наш час 2006 року. Із українських діячів вшанування в бронзі і камені за доби СРСР удостоїлися Тарас Шевченко (повнофігурний якісний пам'ятник) та Богдан Хмельницький (непоказне погруддя) — прикметно, що розташували їх відносно далеко від центру міста (у випадку з Шевченком узагалі помістивши у периферійний парк).

За незалежності України в 1990-ті в Коростені вшанували трагічні події відносно недавньої (2-га пол. ХХ ст.) події національної історії — пам'ятні знаки на честь Чорнобильської катастрофи (1986) і Війни СРСР в Афганістані (1979—1989).

Скульптура Покрови Божої Матері

Встановлення пам'ятників у Коростені у наш час (незалежність держави) набуло особливої динаміки вже у 2-й половині 2000-х років, що не в останню чергу пов'язано з активною позицією та сприянням міської влади, наявністю місцевих талановитих митців і підтримкою (в тому числі і матеріальною) міської громади. Важливе значення мало і святкування 1300-ліття міста на початку вересня 2005 року — саме тоді в місті з'явились пам'ятний знак на честь знаменної дати і величний пам'ятник князю Малу роботи Ігоря Семеновича Зарічного. Саме він, а також Володимир Козиренко є авторами цілої низки цікавих і визначних пам'ятників, що були споруджені в Коростені надалі. Скульптура Рівноапостольної княгині Ольги (автор — І. С. Зарічний), встановлена 2008 року біля т. зв. «купальні княгині», розташована якраз під пам'ятником князеві Малу, а її риси є владними і жіночими водночас. Також 2006 року в центрі міста встановили скульптуру покровительки Коростеня — Покрови Божої Матері. Міська влада доклала значних зусиль, залучено благодійницькі кошти, впорядковано протягом 2 років (2007—2008) центральний міський парк М. Островського, що не лише сприяло поліпшенню культурного ландшафту міста, а й привабило до міста внутрішніх (переважно з Києва та Житомира) туристів. З метою поліпшення туристичного іміджу міста від 2008 року в Коростені на щорічній основі у вересні проводять Міжнародний фестиваль дерунів — са́ме в межах 2-го такого заходу відкрито, напевно, найоригінальнішу міську скульптуру — пам'ятник Деруну (автор — В. В. Козиренко).

Коростень демонструє дивовижну толерантність у міській скульптурі — особливо показово це на розі вулиць Л. Табукашвілі та І. Франка. Тут розташовані історичні кургани — по суті давні захоронення, і, наче за традицією, на цій же ділянці є братські могили — полеглих у Громадянській війні та Німецько-радянській війні, а вже за незалежності України саме тут встановили пам'ятний хрест Жертвам Голодомору 1932—1933 років.

Міські скульптори

Визначним коростенським скульптором 1970—1980-х років був Арон Футерман — автор пам'ятника Комсомольцям 20-х років, В. Леніну, погруддя Л. Табукашвілі. Безперечно, високохудожнім монументом, абстрагуючись від ідеологічного навантаження, є пам'ятник Комсомольцям 20-х років (1973).

Приємно, що в наш час у Коростені також встановлюються цінні й визначні в художньому плані пам'ятники та скульптури. І. Зарічний — автор шедеврального, напевно, найкращого в місті, пам'ятника князеві Малу (2005), є також автором низки інших пам'ятників і скульптур (Рівноапостольної Київської княгині Ольги, Божої Матері Покров Пресвятої Богородиці). Оригінальністю відзначаються роботи місцевого скульптора В. В. Козиренка (пам'ятний знак на честь затвердження тризубу як Герба України, пам'ятник Деруну).

Перелік пам'ятників

Назва	Рік встановлення	Розташування	Фото	Короткі відомості
«1300-річчя Коростеня», пам'ятний знак	2005	у Древлянському парку		Пам'ятний камінь з написом був встановлений до 1300-річчя міста 2005 року
Богунцям і таращанцям		на розі вулиць Героїв Небесної Сотні та І. Франка
Воїнам-інтернаціоналістам	1990-ті	у Древлянському парку		Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, які брали участь у бойових діях на території інших держав, створив у 1990-х роках місцевий художник М. Бекета. Пам'ятник «являє собою надрізану ракету, яка мала полетіти в небо, але залишилася стояти на землі зламаною, як і багато доль юнаків, які загинули в бойових діях»[1] на чужій території.
Воїнам МВС, загиблим у ДСВ, братська могила		на розі вулиць Героїв Небесної Сотні та І. Франка
Воїнам Радянської Армії, загиблим у ДСВ, братська могила		на розі вулиць Героїв Небесної Сотні та І. Франка
Деруну / «Дерун», скульптурна композиція	2009	біля входу до Древлянському парку		Скульптурна композиція «Дерун» (пам'ятник Деруну) на вшанування популярної на Поліссі й в Україні в цілому страви деруни була урочисто (за участі Голови ВРУ В. М. Литвина) відкрита під час проведення 2-го Міжнародного фестивалю дерунів у Коростені 19 вересня 2009 року. Пам'ятник встановлено коштом міської громади — його собівартість становила 30 тис. грн.[2] Автор — скульптор В. В. Козиренко. Виготовлено пам'ятний знак МП «Лібава Лтд».
Жертвам Голодомору 1932—1933 рр., пам'ятний хрест		на розі вулиць Героїв Небесної Сотні та І. Франка
Козака Семена, бюст	1949	на вулиці Грушевського		Пам'ятник двічі Герою Радянського Союзу С. А. Козаку споруджений 1949 року за проектом архітектора К. С. Мельникова і скульптора С. Д. Шапошникова. Пам'ятник Козаку є останнім зреалізованим проєктом К. С. Мельникова і єдиним витвором митця поза межами Росії[3].
князеві Малу	2005	на скелі в Древлянському парку		Пам'ятник князеві Малу був відкритий 11 вересня 2005 року в день святкування 1300-річчя міста. Автори — скульптор І. С. Зарічний і архітектор С. Тумаш.
княгині Ольги, скульптура	2008	біля купальні княгині Ольги в Древлянському парку		Пам'ятник-скульптуру Рівноапостольної Київської княгині Ольги було відкрито 24 липня 2008 року. Автор — І. С. Зарічний.
Покрови Божої Матері, скульптура	2006	на вулиці Грушевського, 3		Скульптура Божої Матері Покров Пресвятої Богородиці була відкрита 24 березня 2006 року. Автор — І. С. Зарічний. Свято Божої Матері Покров Пресвятої Богородиці є престольним святом міста Коростеня.
Хмельницького Богдана, бюст		на вулиці Б. Хмельницького		Пам'ятник гетьману України Богдану Хмельницькому
Чорнобильській трагедії, пам'ятний знак	1996	на вулиці Грушевського		Пам'ятний знак Чорнобильській трагедії було відкрито в її 10-ту річницю — 26 квітня 1996 року.
Шевченку Тарасу	1961	у Парку ім. Т. Шевченка		Пам'ятник великому українському поетові та мислителю Тарасу Шевченку було встановлено 1961 року на згадку про його перебування в 1846 році на Волині.
Шевченку Тарасу	2014	на майдані перед палацом культури ім. Т. Г. Шевченка		Пам'ятник встановлено на згадку про перебування в 1846 році на Волині Т. Г. Шевченка та до 200-річчя з дня його народження. Попри те, що під час перебування в місті Шевченку було 32 роки, зображений він в останні роки свого життя. Скульптор — Василь Фещенко, архітектор проекту — Володимир Козиренко.[4]
на честь 2000-ліття Різдва Христового, пам'ятний знак		на вулиці М. Коцюбинського
на честь артилерійського гарматного відділення часів ДСВ, пам'ятний знак		у Древлянському парку		Пам'ятний знак являє собою 70-мм-ву дивізійну гармату зразка 1942 року (ЗиС-3). Артилерійське гарматне відділення на чолі з Героєм Радянського Союзу молодшим сержантом Н. Н. Кугаєвим взяло активну участь у визволенні Коростеня від німецько-фашистських загарбників у листопаді-грудні 1943 року.
на честь затвердження тризубу як герба України, пам'ятний знак	2006	на пероні залізничного вокзалу станції «Коростень»		Пам'ятний знак на честь затвердження тризубу як основи малого герба України було відкрито 3 березня 2006 року. Автор — скульптор В. В. Козиренко. Пам'ятний знак є унікальним у своєму роді, і пов'язаний він з подіями визвольних змагань 1917—1921 рр. — 12 лютого 1918 року Мала Рада (Президія Центральної Ради) саме в Коростені затвердила тризуб як герб УНР.

18 травня 2019 року в Коростені на вулиці Сергія Кемського відкрили пам'ятний знак Герою України Сергію Кемському, який загинув під час Революції гідності.

Колишні пам'ятники

Назва	Дата встановлення	Дата знесення	Розташування	Фото	Короткі відомості
Володимиру Леніну	1985	22 лютого 2014[5]	перед будівлею Коростенської міськради (вул. Грушевського, 22)		Встановлено на честь Леніна В. І., лідера російської партії більшовиків під час радянсько-української війни. Відкритий 1985 року. Автори — скульптор Арон Футерман, архітектори Олександр Сидоренко та Н. Семененко.
Комсомольцям 20-х років	1973	7 травня 2022			Монумент Комсомольцям 20-х років був відкритий 1973 року. Автори — скульптор Арон Футерман та архітектор Олександр Сидоренко.
Миколі Островському		13 травня 2022	Парк Древлянський
Миколі Щорсу	1946	13 травня 2022[6]	Вулиця Івана Франка, 4		Вперше відкритий 1937 року. Під час Другої світової війни втрачений. Відновлений у травні 1946 року. Автор — Арон Футерман.
Зачинателям Всеукраїнського страйку залізничників		17 травня 2022	Навпроти залізничного вокзалу на вулиці Героїв Небесної Сотні
Табукашвілі Лукіана	1977	25 червня 2022	на вулиці І. Франка, 22 (на розі з вул. Героїв Небесної Сотні)		Пам'ятник-погруддя на честь одного з бойових ватажків більшовиків під час радянсько-української війни, начальнику Коростенського ревкому Лук'яну Табукашвілі. Відкритий 1977 року. Автор — скульптор Арон Футерман.