Паскуале Амато

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амато.

Паскуале Ама́то (італ. Pasquale Amato; 21 березня 1878, Неаполь, Італія — 12 серпня 1942, Джексон Хайтс, США — італійський оперний співак (баритон), соліст Метрополітен Опера у 1908—1921 роках.

Паскуале Амато
італ. Pasquale Amato
Основна інформація
Дата народження	21 березня 1878(1878-03-21)[1][2][…]
Місце народження	Неаполь, Італія[3][4]
Дата смерті	12 серпня 1942(1942-08-12)[1][2][3] (64 роки) або 13 серпня 1942(1942-08-13)[4] (64 роки)
Місце смерті	Jackson Heightsd, Квінз, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3] або Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Громадянство	Королівство Італія
Професії	оперний співак
Відомі учні	Marguerite Piazzad
Співацький голос	баритон[3]
Інструменти	вокал[d]
Заклад	Університет штату Луїзіана
Лейбли	Fonotipia Records
Файли у Вікісховищі

Біографія

Навчався в неапольській консерваторії «Сан-П'єтро-а-Маджелла» у Беньяміна Кареллі і Вінченцо Ломбарді.

Вперше виступив на сцені у 1900 році в Неаполі, у Театрі Белліні, виконавши партію Жермона-батька в опері «Травіата» Верді. У 1904 році  Амато Паскуале дебютував у Ковент Гарден.

З 1908 року співак переходить в трупу театру «Метрополітен Опера», де його постійним партнером стає Енріко Карузо. У 1910 році Амато стає першим виконавцем партії Джека Ренса в «Дівчина із заходу» Пуччіні (у виставі також брали участь Ема Дестінова, Енріко Карузо і Адам Дідур).

У 1913 році співак  виконав партію Сірано де Бержерака на світовій прем'єрі однойменної опери  У. Дамроша.

«Метрополітен Опера» Амато залишає у 1921 році. В останні роки він викладав вокал у Нью-Йорку.

Творчість

Паскуале Амато вважають одним із найвидатніших італійських баритонів, відзначаючи «його специфічний голос, який неможливо сплутати з будь-яким іншим», що відрізняється чудовою силою і дзвінким верхнім регістром, а також чудовою технікою бельканто та бездоганною артикуляцією^[5].

Амато залишив ряд записів арій із різних опер, переважно італійських композиторів.