Педро I (король Арагону)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Педро.

Пе́дро I (ісп. Pedro I; 1068 або 1069 —28 вересня 1104) — король Арагону і Наварри (1094—1104). Син арагонсько-наваррського короля Санчо I. Старший брат арагонсько-наваррського короля Альфонсо I й арагонського короля Раміро II. Успадкував трон після смерті батька.

Педро I араг. Pero I d'Aragón
Педро I
Король Арагону й Наварри
4 червня 1094 — 28 вересня 1104
Попередник:	Санчо I
Наступник:	Альфонсо I
Народження:	1068[1]  Вальє-де-Ечо, Арагонське королівство
Смерть:	1104  Валь-д'Аран, Арагонське королівство
Поховання:	Pantheon of Kings of San Juan de la Peñad
Країна:	Арагонське королівство Памплонське королівство
Рід:	Арагонська династія
Батько:	Санчо I
Мати:	Isabella of Urgelld
Шлюб:	Агнеса Аквітанська Берта Савойська
Діти:	1 син і 1 донька
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

Походив з Арагонської династії. Син Санчо I, короля Арагону та Ізабели де Уржель. 1085 році призначається графом Собрарбе і Рібаргоса зі столицею у м. Граус. У 1086 році одружився з донькою герцога Аквітанського.

1087 року брав участь у з'їзді знаті в Памплоні на чолі із Санчо I. Того ж року брав участь в облозі міста Тудела, яка завершилася невдачею. Наприкінці року очолив похід до Естаду, яку захопив. 1088 року зумів зайняти фортецю Монтеарагон, 1089 місто Монсон. Після цього розпочав підкорення долини Кіпка, яке завершив у 1093 році захопленням міста Альменар.

Королювання

Згідно із заповітом батька Педро I продовжив облогу міста Уеска. 1095 року Ахмед II Мустаіна, емір Сарагоси, спрямував велике військо на допомогу обложеному місту, але арагонський король розбив його у битві при Алькорасі. Незабаром Педро I захопив Уеску. Слідом за цим він переніс сюди столицю з міста Хакі. У 1095 році підтвердив батьківську клятву вірності римській курії на чолі з папою римським Урбаном II. На це останній видав буллу Cum universis sancte, якою заборонялося відлучати арагонських королів і королев окрім самим папою римським.

У 1096 році прийшов на допомогу Сіду Кампеадору під Валенсію. У 1097 році одружився з донькою графа Савойського. Того ж року під час руху до фортеці Венікадель війська Педро I і Сіда потрапили у оточення військ Альморавідів на чолі з Мохамедом ібн Тасуфіном, небожем Юсуфа ібн Ташфіна, втім у великій битві при Байрамі християни здобули цілковиту перемогу. В результаті Педро I захопив Байрам, після цього разом з Сідом перемогли маврів у битві при Хатіва.

1100 року арагонцям вдалося зайняти місто Барбастро і фортецю Саріньяну, а також 1101 року намагався взяти Сарагосу, проте невдало. В підсумку захопив усі землі на північ від річки Ебро. Намагався опиратися на міста: як проти знаті, так й маврів. Для цього надав фуерос (привілеї) містам Барбастро — 1100 року, Капаррос і Сантакара — 1102 року. У 1104 надав фуерос усім ідальго королівства.

Педро помер у 1104 році. Трон успадкував його брат Альфонсо.

Родина

1. Дружина — Агнеса, донька Вільгельма VIII, герцога Аквітанського

Діти:

• Педро (бл. 1086—1104), чоловік Марії Родрігес (доньки Сіда Кампеадора)
• Ізабелла (д/н—1104)

2. Дружина — Берта, донька П'єтро I, графа Савойського

Дітей не було