Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Мегрельська мова

картвельська мова у західній Грузії З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Мегрельська мова
Remove ads

Мегрельська мова (მარგალური ნინა, ⴋⴀⴐⴂⴀⴊⴓⴐⴈ ⴌⴈⴌⴀ, марґалюрі ніна, груз. მეგრული ენა, меґрулі ена) — одна з картвельських мов, рідна мова мегрелів. Число мовців — близько 600 тис. осіб, в основному в північно-західній Грузії (Зугдідський, Цаленджихський, Чхороцкуський, Мартвільський, Сенакський, Хобський, Абаський муніципалітети, місто Поті та прикордонні до Абхазії Ґальський та частково Очамчирський муніципалітети, місто Очамчире).

Коротка інформація Мегрельська мова мегр. მარგალური ნინა, margaluri nina, Поширена в ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Мегрельська, грузинська, сванська мови походять від пракартвельської мови. Сванська мова, або мова сванів, що проживають на кавказькому високогір'ї Інгурського басейну і навколо верхньої частини річки Цхенісцкалі, ймовірно від'єдналася від пракартвельської мови близько 2000 року до нашої ери[2]. Найближчою до мегрельської є лазська мова, розповсюджена на території сучасної Туреччини. Зафіксовано 57 % збігів в цих мовах за Списком Сводеша. Разом вони утворюють занську підгрупу картвельських мов[3].

Найстаріші тексти мегрельською, що досі збереглися, датуються XIX сторіччям, більшість з яких — етнографічна література. Серед найперших досліджень мегрельської: фонетичний аналіз, зроблений Александре Цагарелі[en] у 1880, дослідження граматики, зроблені Іосебом Кіпшидзе у 1914 та Шалвою Берідзе у 1920. У 1930-1938 рр. виходили газети мегрельською мовою, вже використовується грузинська абетка з кількома додатковими буквами[4]. З часом мова стала більш популярною: зокрема, вийшов Мегрельсько-грузинський словник від Отара Каяіа, Мегрельсько-німецький від Отара Каяіа та Хайнца Фенріха, збірки поем від Лаші Ґахаріа, Едема Ізоріа, Лаші Ґвасаліа, Ґурі Отобаіа, Ґіорґі Сіхінава, Джумбера Кукава, та Вахтанґа Карчілава, виходить газета Скані. Існує розділ Вікіпедії мегрельською мовою. Крім того, Свідки Єгови випускають власні матеріали цією мовою[5].

Thumb
Мегрельська серед картвельських мов

Нині мова в основному функціонує як засіб усного мовлення. Мегрели використовують грузинську мову як літературну і писемну[4].

Remove ads

Поширення

Велика кількість переселенців з Мегрелії (до 300—400 тис.) мешкає в інших районах Грузії (особливо в Тбілісі, Кутаїсі, Батумі), але далеко не всі вони говорять мегрельською.

В самопроголошеній Республіці Абхазія, за переписом 2003 року, проживало 44 тис. мегрелів і грузинів (більша частина з них мегреломовна), в тому числі в Гальському районі 28919 чол. (99 % населення району), в Ткуарчалському — 8155 чол. (55 %). До грузино-абхазької війни їх було в рази більше, так за переписом 1989 року грузинів було 239872 чол. (45,7 % населення Абхазії), близько 1/3 — мегреломовні.

Remove ads

Фонетика

Узагальнити
Перспектива

Фонетика мови налічує 5 голосних та 28 приголосних звуків[4]:

Більше інформації Передні, Задні ...

1 Є тільки у зугдідсько-самурзаканському діалекті, як результат редукції i та u.

Більше інформації Губні, Ясенні ...

Крім літер, що використовуються у грузинській абетці, у мегрельській також є літери ჲ [j], ჸ [ʔ], та ჷ [ə] (у зугдідсько-самурзаканському діалекті).

Наголос динамічний, але слабо виражений. У двох або трискладових формах падає на перший склад. Зустрічаються елементи вокальної гармонії.

Найбільш характерним фонетичним процесом є регресивна асиміляція голосних та приголосних. Голосний основи або суфікса уподібнюється попередньому (kodoudgu > kuduudgu ‘він поставив йому’).

Часто спостерігається нарощення n перед змичними або африкатами (перед губними n > m): ḳalačxa «кошик» > ḳalančxa, ǯaṗi ‘шовковиця (дерево)’ > ǯamṗi. І навпаки, нерідко зустрічається і спрощення консонантних комплексів. В одному випадку втрачається один з голосних, в інших між приголосними виникає голосний i. Зазвичай замінюється й один з двох r в слові (*irperi ‘все’ > irpeli)[6].

Структура

Узагальнити
Перспектива

Власне мегрельські прості слова, як правило, мають двох- або трискладову структуру (dudi 'голова’, tuta ‘місяць’, birguli ‘коліно’, kvišili ‘родич’). Рідше зустрічаються односкладові (bža ‘молоко’, da ‘сестра’) та чотирискладові (čilamuri ‘сльоза’, kulamuri ‘ковадло’). Похідні слова і композити можуть містити більшу кількість складів. Основні моделі відкритого складу — CV (ka ‘ріг’), CCV (txa ‘коза’) і CCCV (ţḳva ‘дерев'яні сходи’), закритого — CVC (ḳinţiri ‘огірок’) й CCVC (venćḳi ‘дощовий черв'як’). В консонантних закінченнях, що мають чотири приголосні, особливо часто зустрічаються сонорні n, 1, r, а також v. Розповсюджені гармонічні комплекси рецесивного ряду: txitxu ‘рідкий’, č'q'oni ‘дуб’)[6].

Основною моделлю структури іменної словоформи є послідовність: основа + афікс словозміни: muricx-ep-i ‘зірки’, okotome-še ‘з курятника’. Для дієслівної структури характерна модель: преверб (вид) ± афікс особи ± афікс[6].

Поряд зі споконвічною лексикою в мові є велика кількість запозичень. Їх основним джерелом протягом багатьох століть є грузинська мова. З неї запозичується громадсько-політична, науково-технічна та інша термінологія. Запозичення з грузинської наявні й в основному словниковому фонді мови. Засвоєні з грузинської і деякі способи словотворення. Існують також турецькі, російські, абхазькі та інші запозичення. Досить велика кількість звукосимволічних і звуконаслідувальних лексем.

Мова має 6 відмінків. Притаманна номінативна будова речення на відміну від грузинської.

Remove ads

Діалекти

Виділяють 2 взаємнозрозумілих між носіями діалекти, а також їх говори:

Основні відмінності між сенакським та зугдідсько-самурзаканським діалектами в фонетиці й лексиці. Для останнього характерний голосний ї, на місті сенакського i та u. В ряді випадків наявне співвідношення:

сен. i ~ зугд.-сам. о (nisa ~ nosa ‘невістка’),

сен. е ~ зугд.-сам. i (geni ~ gini ‘теля’),

сен. о ~ зугд.-сам. va (kora ~ kvara ‘живіт’).

У мартвільському говорі сенакського діалекту l > j. В зугдідсько-самурзаканському діалекті виражений аломорф давального відмінка -с.

Для наочності лексичних відмінностей можна порівняти:

сен. ḳaḳuria ‘соня (тварина)’ ~ зугд.-сам. aɣiaɣi;

сен. baca ‘кліщ’ ~ зугд.-сам. girǯɣibe;

сен. primuli ‘борода’ ~ зугд.-сам. bžaḳe;

сен. simidi ‘кукурудза’ ~ зугд.-сам. la(i)ţi;

сен. perćo ‘равлик’ ~ зугд.-сам. lokorua[6].

Remove ads

Відомі носії

Джерела

  • Жгенти С. М. Фонетика чанско-мегрельского языка. Тбилиси, 1953
  • Laurence Broers (2004), Containing the Nation, Building the State — Coping with Nationalism, Minorities, and Conflict in Post-Soviet Georgia

Посилання

Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads