Пермський нафтопереробний завод

Лукойл-Пермнафтооргсинтез (Пермський нафтопереробний завод) — підприємство нафтопереробної галузі Росії.

Пермський нафтопереробний завод

57°55′00″ пн. ш. 56°07′40″ сх. д.
Тип	Нафтопереробний завод
Галузь	Нафтопереробка
Попередник(и)	Пермський нафтопереробний завод
Засновано	1958
Штаб-квартира	Індустріальний район (Перм)   Росія
Продукція	бензин, дизельне паливо, олії тощо
Материнська компанія	Лукойл
pnos.lukoil.ru/ru

Перм

Місце розташування підприємства

Основні технологічні установки

Протягом тривалої історії заводу існували наступні потужності з первинної переробки нафти:

-  введені в дію у 1958 та 1959 роках установки АВТ-1 та АВТ-2 (атмосферно-вакуумна трубчатка) потужністю по 1 млн тонн на рік. На початку 2010-х їх об'єднали у одну установку АВТ 1,2;

- запущена на початку 1960-х установка АВТ-3, що збільшила потужність підприємства удвічі;

- запущена в 1967-му установка АВТ-4, що первісно мала потужність у 3 млн тонн на рік, а не пізніше початка 2010-х була модернізована до показника біля 4,5 млн тонн (680 м³/годину). В 2010-му її об'єднали з електрознесолювальною установкою ЕЛОУ-6, після чого об'єднана установка отримала найменування ЕЛОУ-АВТ-4;

- введена в дію у 1969-му установка АТ-5 (атмосферна трубчатка). У 1996-му вона була доповнена вакуумною секцією (дозволяє здійснювати перегонку мазуту з отриманням вакуумного газойлю та гудрону) та перейменована на АВТ-5, а в 2019-му отримала власну установку знесолювання та позначення ЕЛОУ-АВТ-5. Первісно вона мала потужність у 3 млн тонн на рік, а надалі була модернізована до рівня 660 м³/годину.

Станом на першу половину 2020-х сукупна потужність НПЗ рахувалась як 13,1 млн тонн.

Інші основні технологічні установки, що діють або споруджуються:

- введена в 1960-му установка каталітичного крекінгу вакуумного газойлю КК-1 потужністю 0,7 млн тонн на рік. Каталітичний крекінг також продукує великі обсяги ненасичених вуглеводнів, що дозволило продавати пропан-пропіленову фракцію (пропілен, зокрема, був необхідний запущеному в 1970-х роках сусідньому нафтохімічному майданчику). КК-1 планують замінити комплексом каталітичного крекінгу, про початок будівельних робіт над яким оголосили у 2025 році. Цей комплекс має щорічно споживати 1,8 млн тонн вакуумного газойлю;

- запущена у 2004-му установка гідрокрекінгу та гідроочищення вакуумного газойлю річною потужністю по сировині 3,5 млн тонн, яка здатна продукувати 0,29 млн тонн бензину, 0,86 млн тонн дизельного пального, 0,07 млн тонн гасу, а також 2,13 млн тонн гідроочищеного вакуумного газойлю;

- введена в 1970-му установка уповільненого коксування 21-10/3М, потужність якої на початку 2010-х була доведена до 1 млн тонн на рік. На таких установках провадять переробку гудрону з отриманням вакуумного газойлю та нафтового коксу;

- запущена у 2015-му установка уповільненого коксування потужністю 2,1 млн тонн на рік. Окрім впливу на виробництво нафтопродуктів, ця установка збільшила потужність по нафтовому коксу до 0,63 млн тонн на рік (з урахуванням попередньої установки 21-10/3М).

Продукування високооктанового бензину забезпечують чи повинні забезпечувати в майбутньому:

- установки каталітичного риформінгу Л-35/6, 35-11/300 та 35-11/600 сукупною потужністю 1,35 млн тонн, перша з яких стала до ладу в 1964 році;

- введена у 2007-му установка ізомеризації пентан-гексанової фракції потужністю 470 тисяч тонн на рік;

- залежні від розпочатого у 2025 році проєкту комплексу каталітичного крекінгу виробництва, що мають продукувати високооктанові присадки на основі бутан-бутиленової фракції — установка метилтретинного бутилового етеру (MTBE, отримують реакцією ізобутилену з метанолу) та установку алкілювання (основна реакція відбувається між бутеном-2 та ізобутаном з отриманням ізооктену).

Випуск супутніх продуктів забезпечують:

- введена не пізніше кінця 1970-х років установка каталітичного риформінгу 35-8/300Б, призначена для продукування бензену та толуену. При проєктній потужності по сировині 300 тисяч тонн на рік вихід ароматичних вуглеводнів має становити 112 тисяч тонн;

- запущена у 1959-му газофракційна установка, що розділяє суміш газів з отриманням, зокрема, пропан-бутанової суміші та н-бутану;

- запущена у 2004-му в комплексі з гідрокрекінгом секція продукування сірки потужністю 78 тисяч тонн на рік.

Також варто відзначити, що з 1969-го неподалік працює Пермський газопереробний завод, який приймає від НПЗ частину газів нафтопереробки (з установок первинної переробки, каталітичного крекінгу та уповільненого коксування).

Пермський НПЗ є базовим споживачем Пермської ТЕЦ-9.

Обсяги виробництва

Відносно обсягів переробки відомі, зокрема, такі дані:

- у 2003-му переробили 11 млн тонн нафти;

- у 2016 та 2017 роках досягнули обсягів переробки нафти у 13,6 та 14 млн тонн відповідно;

- у 2021-му переробили 12,7 млн тонн нафти.^{[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22]}

Логістика

Завод ввели в дію з розрахунку на нафту Ромашкінського родовища, подану по трубопроводу Альметьєвськ — Перм. Втім, швидкий розвиток видобутку на родовищах Пермського краю дозволив на якийсь час перевести НПЗ на роботу виключно з місцевою сировиною, що надходила по трубопроводу Кам'яний Лог — Перм, Киласово – Перм, а надалі також Оса — Перм.

Нарощування потужності заводу та виснаження місцевих родовищ призвело до залучення в переробку сировини західносибірського походження, що постачається по нафтопроводах Сургут — Полоцьк (з 1979-го) та Холмогори – Клін.

Видача продукції може здійснюватись по нафтопродуктопроводу Перм – Андрєєвка.