Пилип (Володкович)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Володкович.

Митрополи́т Пили́п Володко́вич (у світі Феліція́н Володкович, біл. Фэліцыян Піліп Валадковіч, пол. Felicjan Filip Wołodkowicz; 6 червня 1698, Новосілки — 12 лютого 1778, Цумань^[1]) — український і білоруський релігійний діяч, єпископ Руської унійної церкви; з 18 липня 1762 року — митрополит Київський, Галицький та всієї Руси, настоятель УГКЦ. Представник шляхетського роду Володковичів гербу Радван.

Пилип (Володкович) Filip Wołodkowicz
Герб
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
18 липня 1762 — 12 лютого 1778
Обрання:	14 січня 1756 як коад'ютор
Церква:	Українська греко-католицька церква
Попередник:	Флоріян Гребницький
Наступник:	Лев Шептицький
Єпископ Володимирський і Берестейський
21 листопада 1758 — 1778
Попередник:	сам як адміністратор
Наступник:	Антонін Млодовський
Адміністратор Володимирської єпархії
1756 — 21 листопада 1758
Попередник:	Теодозій Годебський
Наступник:	сам як єпарх
Єпископ Холмський і Белзький
1730 чи 1731 — 21 листопада 1758
Попередник:	Йосиф Левицький
Наступник:	Максиміліян Рило
Альма-матер:	Браунсберзька колегія, 1722-1724
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Народження:	6 червня 1697(1697-06-06) Новосілки
Смерть:	12 лютого 1778(1778-02-12) (80 років) Цумань
Батько:	Домінік Алоїзій Володкович
Мати:	Тереза Янішевська
Єп. хіротонія:	1730
Пилип у Вікісховищі

Життєпис

Батько — білоруський шляхтич Домінік Алоїзій Володкович, стольник мінський — посол на сейми Речі Посполитої, Трибунали Великого князівства Литовського; мати — Тереза Янішевська, донька мінського гродського писаря. Мав 5 братів, був третім сином у сім'ї.

Духовну освіту здобував у Браунсберзькій єзуїтській колегії^[2]. Став монахом-василіянином, потім проповідував у різних храмах. Був призначений архімандритом у Жидичині, Дубному, Дермані (1730)^[3]. У 1730 (зустрічається також 1731) році призначений єпископом Холмським і Белзьким. Після вступу на посаду сприяв коронації Холмської ікони Богородиці. З 1753 року був єпископом-коад'ютором Київського митрополита Флоріяна Гребницького, ставши таким чином його наступником в 1762 році (в довіднику catholic-hierarchy.com подається дата 12 січня 1756 р.). У 1756–1758 роках був також адміністратором Володимирської єпархії. 21 листопада 1758 року переведений на Володимирську єпархію з титулом єпископ Володимирський і Берестейський. 18 липня 1762 року обраний митрополитом Київським, Галицьким та всієї Руси (13-им з часу прийняття унії). Король і великий князь Станіслав II Август Понятовський спробував звинуватити Пилипа Володковича у зловживаннях, однак Ватикан ухвалив рішення про його невинність (1770 р.). Не дивлячись на це, цькування митрополита з боку польської влади продовжувалося до кінця його життя.

Художник Лука Долинський написав портрет владики П. Володковича^[4].

Доводився стриєчним дідом Тадеушу Рейтану, правознавцю, юристу, автору мемуарів та численних маніфестів, військовому і політичному діячу Великого князівства Литовського, учаснику Барської конфедерації, депутату «подільного» Сейму Речі Посполитої від Новогрудського воєводства Великого князівства Литовського.