Питель Олександр Володимирович

Олекса́ндр Володи́мирович Пи́тель (01983-03-3030 березня 1983 — 02015-01-2020 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, десантник, учасник російсько-української війни. Позивний «Молот». Один із «кіборгів».

Питель Олександр Володимирович
Солдат
Загальна інформація
Народження	30 березня 1983(1983-03-30) Хмелище Житомирська область
Смерть	20 січня 2015(2015-01-20) (31 рік) Донецьк (Загиблий у бою)
Псевдо	«Молот»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	90 ОАЕМБ 81 ОДШБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Питель.

Короткий життєпис

Народився в селі Хмелище, в Бердичівському районі Житомирської області. Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. 2013 року одружився. Проживав у Бердичеві.

У серпні 2014-го мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив розвідником в 90-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади, який з осені 2014 увійшов до складу 81-ї десантно-штурмової бригади, військова частина В2749.

20 січня 2015 року загинув у бою з російськими збройними формуваннями за Донецький аеропорт — у складі колони з Костянтинівки їхав на допомогу «кіборгам». 21 січня знайдено його бушлат, військовий квиток, певний час перебував у списках розшукуваних. 1 лютого з воїном попрощались у Бердичеві у Гарнізонному Будинку офіцерів. Похований в рідному селі Хмелище.

Вдома лишилися вагітна на той час дружина, мама, дві сестри. Вже після татової загибелі через три місяці народився Олег Олександрович Питель.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
• Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
• 20 лютого 2015 року у місті Бердичів на будинку (провулок 10-ї П’ятирічки, 8-а, корпус 6), в якому мешкав Олександр Питель, йому відкрито меморіальну дошку.
• 25 червня 2015 року на 66-й сесії Бердичівської міської ради прийнято рішення про перейменування вулиці та провулка 10-ї П'ятирічки на вулицю Олександра Пителя.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня^[2][3].