Повстюк Андрій Олексійович

Андрі́й Олексі́йович Повстю́к (нар. 1 грудня 1983(19831201), м. Славута, Хмельницька область, Українська РСР — пом. 19 червня 2014, с. Закітне, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, миротворець, розвідник, старший сержант Збройних сил України. Загинув у ході російсько-української війни.

Повстюк Андрій Олексійович
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	1 грудня 1983(1983-12-01) Славута, Хмельницька область
Смерть	19 червня 2014(2014-06-19) (30 років) Закітне, Донецька область (загиблий у бою)
Військова служба
Роки служби	2002—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	24 ОМБр РР ШБ
Війни / битви	Українська миротворча місія в Іраку Війна на сході України Бої за Красний Лиман
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Повстюк.

Життєпис

Закінчив славутську загальноосвітню школу № 1, працював у ПАТ «Славутський комбінат „Будфарфор“». 2002 року призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. З 2004-го — на контрактній службі, брав участь у миротворчій місії ООН у Іраку.

Старший сержант, заступник командира взводу — командир 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти штабного батальйону 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького Сухопутних військ Збройних Сил України, військова частина А0998, м. Яворів.

З травня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

19 червня 2014, в ході військової операції зі звільнення від терористів населених пунктів у Лиманському районі (на той час — Краснолиманський район), знищення блокпостів противника біля смт Ямпіль та взяття під контроль мосту через Сіверський Донець, бронегрупа розвідувальної роти потрапила у засідку на підході до села Закітне. Розвідники виявили на дорозі два КамАЗи та БРДМ-2 бойовиків. Було вирішено відконвоювати трофейну техніку ближче до основних сил батальйону, але у цей момент бойовики із засідки відкрили вогонь з кулеметів по бійцях, які сиділи на броні. Бій тривав 3 години, загинули командир 1-го механізованого батальйону підполковник Ігор Ляшенко, командир розвідроти капітан Степан Воробець, старший сержант Андрій Повстюк, старший солдат Юрій Прихід, солдати Віктор Сивак, Віктор Семчук і Микола Шайнога. Троє бійців дістали поранення, один з них — важко поранений^[1][2][3].

Див. також: Бої за Красний Лиман

Військові обшукали всю територію бою і тіло Андрія не знайшли, рідні до останнього сподівались, що він живий і потрапив у полон^[4][5]. Вже у серпні після звільнення території від бойовиків відшукали загиблого поблизу місця бою, упізнання проводилось за експертизою ДНК^[6].

24 серпня похований на Новому міському кладовищі міста Славута^[7]. Без Андрія лишились батьки, двоє братів, дружина та 7-річна донька.

Нагороди та звання

• 14 березня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[8].
• Нагороджений пам'ятним нагрудним знаком «Воїн-миротворець» (2005).
• 27 березня 2015 року рішенням Славутської міської ради № 1.3-51/2015 Андрію Повстюку присвоєне звання «Почесний громадянин міста Славута» (посмертно)^[9].

Вшанування пам'яті

• 15 квітня 2015 року у м. Славута на території ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 встановлено меморіальну дошку випускнику школи Андрію Повстюку^[10].
• У червні 2015 року на місці бою, біля с. Закотного, на честь полеглих бойових побратимів військовики 24-ї бригади встановили обеліск^[11].
• 19 червня 2017 року на Донеччині, з ініціативи місцевої громади, відкрито пам'ятник сімом воїнам 24-ї бригади, які загинули у бою за звільнення села Закітне^[12].