Подзоров Кузьма Михайлович

Подзоров Кузьма Михайлович (1887 , Тамбовська область  — 1963 , Луганська область ) — російський і радянський гірничий керівник. Учасник боротьби за владу Рад в Україні. Герой Праці (1922).

Подзоров Кузьма Михайлович
Народився	1887  Тамбовська область, СРСР
Помер	1963  Луганська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	гірничий інженер
Alma mater	Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] (1916)
Знання мов	російська
Заклад	Рудоуправління ім. Карла Лібкнехта і Південно-рудний трест
Учасник	Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Членство	Q131195341?
Військове звання	сержантський склад
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
Нагороди	Почесна революційна зброя

Біографія

Народився 1887 року на території нинішньої Тамбовської області, Росія ^[1].

З 1896 року працював на шахтах у місті Макіївці. Учасник революційних подій 1905 ^[1].

З 1910 року працював на рудниках Кривбасу ^[1].

Учасник І світової війни у складі Волинського полку, старший унтер-офіцер, Георгієвський кавалер ^[1].

Закінчив Гірничу профшколу, в 1916 — Петроградський гірничий інститут ^[1].

Член РСДРП(б) із 1917 року. У 1917 році формував загони Червоної гвардії на Криворіжжі, член ревкому станції Вечірній Кут, член Криворізького ревкому, член комітету Дубовобалківської організації РСДРП(б) (Кривий Ріг), Вечерньокутського райкому РСДРП(б). У 1918 році — командир партизанського загону, який боровся з австро-німецькими окупантами ^[2][1].

З січня 1919 року працював в органах ЧК в Катеринославі, формував систему ВЧК на Катеринославщині: голова ЧК, військовий комендант, прокурор, голова ревтрибуналу Катеринослава ^[2][1].

Навесні 1919 року відряджений до міста Кривого Рогу, де зміцнював органи Радянської влади у Криворізькому повіті. Один із керівників опору загонам отамана Григор'єва боровся з денікінцями. У 1920 році — голова Криворізького ЧК, комендант Кривого Рогу, член Криворізького повітового комітету КП(б)У та повітового виконкому ^[2][1].

У 1921—1927 рр. — керуючий шахтоуправлінням імені К. Лібкнехта. 1922 року — член урядової комісії з обстеження ситуації у Кривбасі. Активний керівник відновлення Кривбасу. У 1927—1931 рр. — керуючий Південно-рудним трестом. У 1931—1934 рр. — керуючий трестом «Москвовугілля» ^[1].

З 1934 року керував шахтами в Макіївці, Сталіно, Краснодоні ^[1].

Помер в 1963 році в Луганській області ^[1].

Нагороди

• Орден Леніна^[1];
• Орден Червоного Прапора^[1];
• Орден Трудового Червоного Прапора^[1];
• Почесна революційна зброя^[1];
• Герой Праці (1922)^[1].