Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Поклад Ігор Дмитрович

радянський і український композитор З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Поклад Ігор Дмитрович
Remove ads
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Поклад.

І́гор Дми́трович По́клад (10 грудня 1941, Фрунзе, Киргизька РСР — 9 липня 2025, Ворзель, Бучанський район, Київська область, Україна) — український композитор та опермейстер. Лауреат Шевченківської премії (1986). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний артист України (1997). Герой України (2021). Національна легенда України (2024)[2]. Член НСКУ.

Коротка інформація Поклад Ігор Дмитрович, Основна інформація ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився в Фрунзе (тепер Бішкек, Киргизстан) у родині кадрового військового в евакуації. Після закінчення II СВ родина повернулася до УРСР, де в 1957 році Ігор закінчив СШ № 4 в Тернополі та одночасно — семирічну музичну школу по класу фортепіано. У тому ж 1957 розпочав навчання на історико-теоретичному відділенні КІМ ім. Глієра. Після третього курсу Поклад перевівся на композиторський факультет Київської консерваторії, клас професора А. Я. Штогаренка, яку закінчив в 1967 році.

Ще навчаючись в училищі та працюючи там само концертмейстером, робить перші серйозні кроки у творчості — вже перша пісня, написана ним у співавторстві з Борисом Олійником «Пісня не заблукає», виконана Костянтином Огнєвим, стає популярною.

1966 року до Поклада звертаються чиновники мінкульту з пропозицією організувати дівочий співочий колектив. Ігор Поклад створює унікальний на ті часи проєкт — вокально-інструментальний ансамбль «Мрія». Вже за перший рік свого існування колектив входить у всесоюзну гастрольну мережу. За кілька років «Мрія» стає лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради, поряд з легендарними на той час «Піснярами». 1968 року Поклад вимушений припинити керування колективом через відбуття до лав Радянської армії. В армії познайомився з поетом-початківцем, згодом метром української пісні, Юрієм Рибчинським. Разом вони створили кілька знаменитих хітів і стали широковідомими.

За нових часів амбіційні творчі проєкти за браком засобів довелося згорнути. У 2014 році переніс кілька складних операцій[3]. Певний час співпрацював з Академічним ансамблем пісні та танцю ДПСУ[4]. У 2022 пережив російську окупацію, був евакуйований серед багатьох інших мешканців Ворзеля[5].

Помер вночі проти 9 липня 2025 року у віці 83 років вдома у Ворзелі[6][7]. Прощання з композитором відбулось 11 липня в Національній філармонії України, похований біля могили матері на Берковецькому кладовищі в Києві[8].

Remove ads

Театральна творчість

1973 року Ігор Дмитрович вирішив спробувати свої сили в театрі, він погоджується на пропозицію розпочати роботу над продовженням музичної п'єси «Весілля в Малинівці». З готовим твором він та Рибчинський прибули до Одеського театру оперети. Рішення про постанову версії Поклада було прийнято одноголосно і практично миттєво.

Наступною роботою опермейстера стала «Конотопська відьма», драматург Богдан Жолдак, написана в 1982 році ця оперета й досі не сходить зі сцен українських театрів. За словами театральних критиків ця п'єса вже давно стала класикою жанру. Усього за кілька років з'явилося ще півтора десятка мюзиклів.

Remove ads

У кінематографі

У пошуках нових вражень Поклад займався у галузі кінематографу, розпочавши співпрацю з режисером Леонідом Биковим та написавши музику до одного з його фільмів «Де ви, лицарі?». Загалом композитор працював у більш ніж 40-ка художніх фільмах. Найприкрішою своєю помилкою Ігор Дмитрович вважав відмову від роботи у фільмі «В бій ідуть тільки „старики“». Також перу композитора належить музика до класичних мультиплікаційних стрічок «Як козаки…» та «Енеїда».

Твори

Сценічні твори

  • музична комедія «Друге весілля в Малинівці» (Київ, 1974);
  • мюзикли «Конотопська відьма» (лібр. Жолдака, 1982)
  • «Серце моє з тобою» (лібр. Д. Шевцова, 1983)
  • «Різдвяна ніч» (за М. Гоголем, 1987)
  • «Засватана — невінчана», (за І. Карпенко-Карим)
  • «Чмир» (за М. Кропивницьким)
  • Рок-опера «Ірод» (п'єса Олександра Вратарьова, 2013)

для симфонічного оркестру

  • Скерцо (1962),
  • Симфонія (1970);

для струнного оркестру

  • Варіації на тему української народної пісні «Не співайте, півні» (1963);

для хору

пісні (понад 150), у тому числі

    • Кохана (сл. І. Бараха, 1963),
  • на слова Б. Олійника
    • Пісня про матір (1977),
  • Ти комуніст! (1977),
    • Пісня не загубиться (1977),
  • на слова М. Ткача
    • Не питай мене (1977),
    • Моя Україна
  • на слова В. Герасимова
    • Світанкові роки
    • Добре світло (1977)
  • інші
    • Червона косинка (сл. Д. Луценко, 1977),
    • Гойдалка (сл. А. Вратарева, 1977),


Remove ads

Музика до фільмів

Remove ads

Нагороди

  • Національна легенда України (21 серпня 2024) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні Українському народові, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, охорони здоров'я, плідну благодійну та громадську діяльність[2].
  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (9 грудня 2021) — за визначні особисті заслуги у розвитку національного музичного мистецтва, високу професійну майстерність та багаторічну плідну творчу діяльність[11]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 січня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[12]
  • 2017 — спеціальна премія «Людина року 2016» ім. М. Вороніна «За високий стиль життя»
  • Орден «За заслуги» II ст. (10 грудня 2011) — за значний особистий внесок у розвиток вітчизняного музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність[13]
  • Народний артист України (22 жовтня 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури та мистецтва, високий професіоналізм[14]
  • Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989)
  • 1986 — Шевченківська премія за повнометражні документальні фільми «Командарми індустрії», «Головуючий корпус», «Стратеги науки»[15]
  • 1978 — Диплом за фільм «Весь світ в очах твоїх» — на Республіканському кінофестивалі у Кременчуці.[16]
Remove ads

Примітки

Джерела та література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads