Полтавська вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Полтавська вулиця.

Полта́вська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до вулиці В'ячеслава Чорновола (наскрізного проїзду немає, з'єднана сходами).

Полтавська вулиця Київ
Місцевість	Солдатська слобідка
Район	Шевченківський
Назва на честь	Полтавської битви
Колишні назви
Кудрявська
Загальні відомості
Протяжність	390 м
Координати початку	50°27′22.1″ пн. ш. 30°29′25.6″ сх. д.
Координати кінця	50°27′18.2″ пн. ш. 30°29′7.1″ сх. д.
поштові індекси	01135
Транспорт
Найближчі станції метро	«Лук'янівська»
Автобуси	А 119 (по вулиці В'ячеслава Чорновола)
Трамваї	Т 15, 18 (по Дмитрівській вулиці)
Тролейбуси	Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців); 19, 19Д, 33 (по вулиці В'ячеслава Чорновола)
Найближчі залізничні станції	Київ-Пасажирський
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11328
У проєкті OpenStreetMap	r414819
Мапа
Полтавська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Олександра Кониського, Дмитрівська і Золотоустівська.

Історія

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Кудря́вська, від місцевості Кудрявець, поблизу якої вона розташована. У 1908 році, за проханням жителів вулиці, вулиця перейменована на Полтавську, на честь 200-річчя Полтавської битви (відзначалося в 1909 році).

Забудова

У другій половині XIX століття — першій половині XX століття вулиця була забудована одно-, дво- та триповерховими зразковими будинками. Серед них виділявся будинок № 4-А — особняк Івана Щітківського, перший взірець українського архітектурного модерну київської школи. Дерев'яний, обкладений цеглою будинок був зведений у 1907—1908 роках за проектом українського архітектора Василя Кричевського. За оздоблення будинку кольоровою плиткою Василеві Кричевському та народному майстру-керамісту Іванові Глодеревському (з Опішні) на Другій кустарно-промисловій виставці 1909 року було присуджено премію.

У 1950-х роках почалося знесення старої забудови, яке досягло максимуму в 1980-х роках. Сучасна забудова вулиці відноситься переважно до кінця 1950-х років та представлена будинками серії 1-406 (цегляні «хрущовки»). Наприкінці вулиці зберігся колишній прибутковий будинок 1905 року.

• 
  Полтавська вулиця

Джерела

• Полтавська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
• Полтавська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 133.
• Полтавська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 173. — ISBN 5-88500-070-0.
• Полтавська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 199. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Вулиця Полтавська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
• Друг О. М., Малаков Д. В. Особняки Києва. — К.: «Кий», 2004. — 823 с. — ISBN 966-7161-60-9.