Дмитрівська вулиця (Київ)

Дми́трівська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Євбаз, Солдатська слобідка, Лук'янівка. Пролягає від Галицької площі до Лук'янівської площі.

Дмитрівська вулиця Київ
Дмитрівська від Бульварно-Кудрявської вулиці Дмитрівська від Бульварно-Кудрявської вулиці
Місцевість	Євбаз, Солдатська слобідка, Лук'янівка
Район	Шевченківський
Колишні назви
вул. Менжинського
Загальні відомості
Протяжність	1,82 км
Координати початку	50°26′55.2″ пн. ш. 30°29′33.3″ сх. д.
Координати кінця	50°27′39.9″ пн. ш. 30°28′58.6″ сх. д.
поштові індекси	01054, 01135
Транспорт
Найближчі станції метро	«Вокзальна» (на початку),  «Лук'янівська» (у кінці)
Автобуси	А 7 (по Бульварно-Кудрявській та Дмитрівській вулицях), 118 (Галицька площа), 119 (по вулиці В'ячеслава Чорновола)
Трамваї	Т 14, 15, 18
Тролейбуси	Тр 5, 7, 8, 17, 93Н, 94Н (Галицька площа) Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців) Тр 19, 19Д, 33 (по вулиці В'ячеслава Чорновола)
Маршрутні таксі	Мт 181, 439
Зупинки громадського транспорту	«Цирк», «Бульварно-Кудрявська вулиця», «Дмитрівська вулиця», «Павлівська вулиця», «Полтавська вулиця», «Дегтярівська вулиця», «Вулиця Коперника»
Найближчі залізничні станції	Київ-Пасажирський, з. п. Північна
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт, бетон
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10440
У проєкті OpenStreetMap	r1751023
Мапа
Дмитрівська вулиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Дмитрівська вулиця.

Прилучаються бульвар Тараса Шевченка, вулиці Олеся Гончара, Бульварно-Кудрявська, Павлівська, Річкова, Полтавська, Глібова, В'ячеслава Чорновола, Вільгельма Котарбінського, Коперника і Дегтярівська.

Історія

Вулицю було прокладено під сучасною назвою в період між 1838 та 1849 роками^[1]. Назва, за однією з версій, походить від прізвища київського купця Дмитрієва, який проживав у цьому районі. З 1939 року мала назву вулиця Менжинського^[2], на честь радянського державного і партійного діяча В'ячеслава Менжинського (назву підтверджено 1944 року^[3]). Історичну назву вулиці відновлено 1993^[4] року.

Починаючи з 1910 року вулицею пролягла трамвайна лінія.

Забудова

Вулиця почала забудовуватися в другій половині XIX століття, переважно одно- та двоповерховими «зразковими» будинками. Більшу частину старої забудови було знесено в 1980-х роках. Залишилися старі будинки № 19-А та 19-Б (1901–1902 роки, архітектор Андрій-Фердінанд Краусс^{[джерело?]}, стиль «історизм»), 21, 23, 23-Б, 25, 33 (прибутковий будинок), 35-А (кінець XIX — початок XX століття, еклектичний стиль), 37 (1910-ті роки), 39 (колишня ковбасна фабрика Карла Бульйона, архітектор Олександр Кривошеєв), 52 (1903 рік, «ренесанс)», 54, 58, 62/20 (1912—1913), 64 (початок XX століття), 78, 102, 102-А і 104.

У 1990-х — 2000-х роках вулиця була забудована багатоповерховими житловими будинками.

Впродовж 20-31 травня 2016 року було зруйновано будинок № 60/19^[5].

Дерев'яний будинок № 23-А (1830-ті рр., колишні крамарні Євбазу), один із найстаріших на вулиці, двічі зазнавав пожеж: восени 2021 і 28 серпня 2023 року. На його місці забудовник планує звести житловий комплекс («клубний будинок»)^[6].

• 
  Трамвайна лінія на вулиці
• 
  Будинок 19-Б
• 
  Будинки 21-А (на передньому плані) і 21-Б, середина (?) ХІХ ст. Фото 2009
• 
  №№ 80 і 82
• 
  вул. Дмитрівська від вул. Павлівської до кінця
• 
  офісна будівля № 92-94
• 
  3 квартал ЖК «Золотоустівський» (вул. Полтавська, 10 і вул. Дмитрівська, 75)
• 
  Кінцева частина вулиці

Установи та заклади

• Почесне консульство Беніну (буд. № 9-11)
• Посольство Кіпру в Україні (буд. № 18/24)
• Будинок артистів цирку (буд. № 27)
• Телеканал «Інтер» (буд. № 30)
• Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації (буд. № 71)