Помінкевич Сергій Петрович

Сергі́й Петро́вич Помінкевич (31 липня 1977(19770731) — 29 серпня 2014) — рядовий роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» МВС України, учасник російсько-української війни.

Помінкевич Сергій Петрович
Рядовий
Загальна інформація
Народження	31 липня 1977(1977-07-31) Луцьк
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (37 років) Новокатеринівка
Поховання	Луцький район
Псевдо	«Чех»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Спеціальна міліція
Формування	«Світязь»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1977 року в місті Луцьк. Закінчив луцьку ЗОШ № 15; по тому — Луцький кооперативний технікум, товарознавець. Працював заготівельником на Луцькому м'ясокомбінаті, потім — в охоронній фірмі «Скорпіон». Зрештою — в правоохоронних органах. Із дружиною їздив на заробітки в Чехію. На зароблені кошти купили хату в Заборолі. Розлучився. Пройшов час і взяв в дружини Юлію — не сприйняв її дитину як чужу. На той час помирає його батько.

У часі війни — міліціонер, рота «Світязь».

Брав участь у боях за Іловайськ. Загинув 29 серпня 2014 року у «зеленому коридорі» поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко. 2 вересня 2014 року тіла 88-ми полеглих привезені до запорізького моргу. Як невпізнаний герой тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя. Упізнаний за тестами ДНК.

Вдома лишилися дружина, доньки — Марта 2013 р.н. та Юлія 2000 р.н.; мама Людмила Петрівна.^[1] 27 грудня 2014 року похований в селі Забороль. Через 3 дні після похоронів онука померла його бабуся.^[2]

Нагороди і вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (09.04.2015, посмертно).
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 12
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]
• Іловайський Хрест (посмертно)
• Почесний громадянин міста Луцьк (посмертно; 2018)^[4]