Попов Олександр Володимирович (військовик)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попов.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Олександр Попов.

Олекса́ндр Володи́мирович Попо́́в (17 травня 1976 — 15 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Попов Олександр Володимирович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	17 травня 1976(1976-05-17) Мартинівка
Смерть	15 вересня 2014(2014-09-15) (38 років) Сизе (куля снайпера)
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Станицю Луганську
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Народився 1976 року в селі Мартинівка (Хмельницький район, Хмельницька область). Ріс в сім'ї з молодшою сестрою. Закінчив загальноосвітню школу; вчився у духовній семінарії в Польщі, але на останньому курсі, коли приїхав на канікули додому, зустрів своє кохання, тож ксьондзом не став, одружився. Пройшов строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Їздив на заробітки до Москви.

Призваний за мобілізацією 30 липня 2014 року, стрілець, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.

15 вересня 2014-го загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Сизе Станично-Луганського району.

Без Олександра лишилися батьки, сестра, дружина, дві доньки, 16 і 14 років.

Похований в селі Чорний Острів.

Нагороди і вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 6, місце 19