Прибірська волость

Прибірська волость — адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту (з 1919 року - Чорнобильського повіту) Київської губернії з центром у селі Прибірськ.

Прибірська волость
Центр	Прибірськ
Площа	41 192 (1886)
Населення	7049 осіб (1886)
Густота	15.7 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 18 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7049 осіб (3606 чоловічої статі та 3443 — жіночої), 679 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	10860	7439
Приватної власності	30197	2418
Іншої власності	135	72
Загалом	41192	9929

Поселення волості:

• Прибірськ  — колишнє власницьке село за 90 версти від повітового міста, 584 особи, 106 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок. За 15 верст — старообрядницька колонія Красилівка з 969 мешканцями, молитовним будинком, постоялим двором, постоялим будинком, 2 лавками. За 3 версти — винокурний завод із кузнею. За 6 верст — винокурний завод. За 15 версти — винокурний завод із постоялим будинком. За 20 верст — лісова контора.
• Карпилівка — колишнє власницьке село при річці Вересня, 243 особи, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Сукачі — колишнє власницьке село при річці Болотна, 500 осіб, 61 двір, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

• 1909—1910 року — Тарас Якович Бондаренко^[2],^[3];
• 1912—1913 роках — Яків Іванович Розсоха^[4],^[5];
• 1915 року — Зіновій Максимович Марченко^[6].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)