Пригоди капітана Врунгеля (повість)

«Приго́ди капіта́на Вру́нгеля» (рос. Приключения капитана Врунгеля) — гумористична повість радянського письменника Андрія Некрасова. Книжка була вперше видана у журналі «Пионер» 1937 року, у скороченому виді, повноцінний книжковий наклад вийшов у 1939 році. У повісті пародіюються як популярні у 1930-тих роках розповіді про моряків, так і стереотипи про іноземців і окремі держави. Головний герой книги — капітан Врунгель, чиє ім'я стало прозивним — морський аналог барона Мюнхгаузена, який розповідав небилиці про свої пригоди у плаванні.

«Пригоди капітана Врунгеля»

Автор	Андрій Некрасов
Назва мовою оригіналу	рос. Приключения капитана Врунгеля
Країна	СРСР
Мова	російська
Жанр	гумор
Видавництво	Дитвидав
Видано	1936
Сторінок	192
Видання українською
Видано українською	1959
Перекладач(і)	Федір Маківчук
Пригоди капітана Врунгеля у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пригоди капітана Врунгеля.

Історія створення

Андрій Некрасов доти, як стати письменником, змінив багато професій, сам був моряком і мандрівником, побував у багатьох куточках Землі. Він записував розповіді і байки, котрі розказували його товариші. Письменник Борис Житков у 1934 році порадив написати Некрасову книгу.

Прообразом Врунгеля був знайомий Некрасова — Андрій Васильович Вронський, любитель розказувати морські небилиці про самого себе. Його викривлене прізвище так підходило для головного героя, що первісно книжка і мала називатися «Пригоди капітана Вронського», однак, з побоювання образити друга, автор був вимушений шукати друге прізвище.

Прототипом одного з головних героїв повісті, старшого помічника Лому, був друг Вронського — капітан Іван Ман^[1]. Прізвище його німецькою означає «чоловік» (Mann), а французькою — «l'homme» (звучить як українське «Лом»). У 1924 році Вронський і Ман, будучи студентами Морського технікуму, відремонтували стару яхту, мріючи здійснити на ній навколосвітню подорож, яка не сталася^[2][3].

Прототипом матроса Фукса став товариш по службі Некрасова, який «вічно потрапляв в найкомічніші ситуації і служив постійною мішенню для жартів товаришів».^[4]

До середини 1936 року повість була написана і прийнята журналом «Піонер», де друкувалася впродовж 1937 року, за винятком № 11, де повинна була з'явитися глава про Японію, яку не пропустила цензура. У книжковому накладі 1939 року ця глава була відновлена, а текст повісті значно розширений.

Після війни книга кілька раз редагувалась автором: у кінцевому варіанті вказує, що італійці встигли повісити Муссоліні, Норвегія пережила німецьку окупацію, а у Італії і Норвегії знаходяться американські війська; ескадра, що напала на «Біду» «на порозі Середземного моря», позначена як «пірати невідомої національності», тоді як в більш ранніх редакціях згадувалося про її приналежність до франкістської Іспанії (вказівка ​​на це збереглася в імені командувача ескадрою — адмірал дон Канальйо).

Сюжет

Книга починається з прологу, в якому автор знайомить читачів з викладачем навігації морехідного училища Христофором Боніфатійович Врунгелем, який довгий час залишався для курсантів училища благовидним сухопутним «ботаніком» і лише завдяки випадку виявив своє справжнє обличчя бувалого мореплавця. Надалі оповідання ведеться від імені самого Врунгеля як усна розповідь про здійснену ним колись навколосвітню подорож на яхті «Біда» (рос. Беда; яка перед стартом називалася рос. «Побіда», тобто «Перемога»).

Закінчується книга «Тлумачно-морським словником для нетямущих сухопутних читачів».

Головні герої

• Христофор Боніфатійович Врунгель — головний герой і оповідач, від імені якого ведеться розповідь. Повний, невисокий чоловік. Досвідчений моряк, солідний, розважливий, не позбавлений винахідливості. Викладає навігацію в мореплавному училищі.
• Лом — величезного зросту і сили молодий моряк. Простодушний, наївний, добрий виконувач, але всі накази розуміє буквально. Має тонкий нюх на спиртне. Чудовий кулінар.
• Фукс — професійний картярський шулер, найнятий Врунгелем в Кале (Франція) як матрос. Для Фукса служба на «Біді» — спосіб втекти від колишніх друзів («змінити клімат»). Невеликого зросту, носить щетинисту бороду і крислатий капелюх, знає чотири мови. Розумний і хитрий, вірний товариш, вміє знаходити вихід зі складних ситуацій. Не впускає нагоди що-небудь поцупити. Німецькою «Фукс» (Fuchs) означає «лис».
• Адмірал Хамура Кусакі — головний лиходій книги. Адмірал мілітаристської Японії, колишній член «Товариства захисту китів», в реальності займається їх винищенням. Постійно чинить підступи екіпажу «Біди». Має великий вплив, жорстокий і вельми підступний.

Маршрут навколосвітнього плавання Врунгеля

На основі дослідження^[5]. Пропущені очевидні місця (Червоне море), а також міста, де «Біда» не робила зупинок (Суец). Прапори взяті на 1936 рік (у окремих редакціях згадується франкістська Іспанія). Якщо територія належить двом і більше державам — прапор опускається.

Пункт	Цитата
Ленінград	У тексті не згадується, але в довоєнні часи був основним портом СРСР у Балтійському морі.
протока Ересунн (Зунд)	«Не встигли ми оглянутись, як пройшли Зунд, Каттегат, Скагерак…»
протока Каттегат
протока Скагеррак
Береги Норвегії	«І ось на п'яту добу, на світанку, туман розвіявся, й по правому борту в нас відкрилися береги Норвегії».
Доггер-банка	«Виявляється, майже поряд з нами норвезький парусник зазнав аварії: сів на мілину на Доггербанці, має пробоїну, ось-ось піде на дно».
Ставангер	«Прийшли назад у Норвегію, в місто Ставангер».
Гамбург	«Тут якраз прийшла й відповідь з наказом здати білок у Гамбург».
Роттердам	«Мене, як моряка, зрозуміло, зацікавило це останнє, і я вирішив завернути в Роттердам, познайомитися з оселедцьовим ділом».
протока Ла-Манш (Англійський канал)	«І якраз, знаєте, місце зручне: в той час ми вже ввійшли в Англійський канал, тут Франція під боком, порт Кале, а в Кале завжди повно безробітних моряків.».
Кале, приєднується Фукс
о. Уайт	«Поблизу острова Уайт я звернув направо й пішов у Саутгемптон, в Англію».
Саутгемптон
Портсмут	«Того ж дня я одержав дозвіл і ввів увесь табун у портсмутський адміралтейський док».
о. Уайт	«Ну, ми пішли не поспішаючи, а за годину на горизонті з'явився острів Уайт».
півострів Бретань	«Ось так, знаєте, благополучно, не поспішаючи, ми обігнули Бретань і вступили в Біскайську затоку».
Біскайська затока
Гібралтарська протока	«Пройшов, як по дзеркалу, та й далі все було гаразд, доти, поки ми не ввійшли в Гібралтар».
Александрія	«Ну, пішли. Цього разу без пригод, рівно через два дні благополучно прибули в Александрію, стали на якір…»
Каїр	«Так, цілим караваном і прибули в Каїр.».
річка Ніл	«Синяк у нього вже пройшов, і ми вирушили вверх по Нілу».
Суецький канал	«Звідти наш шлях лежав у Червоне море, через Суецький канал».
Аден[6]	«А потім вже, в Адені, розкрили ящик, дивимось — самі шкаралупки лишилися.».
Сомалійський півострів	«Ну, а на другий день я обігнув мис Гвардафуй і пішов прямо на південь».
Антарктика, загублені «Біда» і Лом	«Пройшли помірні широти, наблизились до Полярного кола».
Гонолулу[7], знайшлася інформація про «Біду»	«А в іншому — тут просто рай земний: багата рослинність, ананаси, банани, пальми. А головне — пляж Уайкікі».
річка Амазонка	«Вам, юначе, не доводилось плавати по Амазонці? Ні. От і чудово, й не поривайтеся.».
місто Белен (Пара)	«Нарешті все-таки прибули в порт Пара».
Ріо-де-Жанейро, знайдені «Біда» і Лом	«Ми розташувалися по-панськи й поїхали у Ріо-де-Жанейро пасажирами.».
мис Горн	«…обігнули мис Горн, пройшли повз Нову Зеландію і благополучно прибули в Сідней, в Австралію».
Береги Нової Зеландії
Сідней
Австралійська пустеля	«А тут навкруги пустеля — орієнтирів нема».
Сідней	«А там, у Сіднеї, повернув бумеранги власнику, попрощався з партнером по гольфу, підняв прапора».
Береги Нової Гвінеї, загублено Лома	«Тільки минули береги Нової Гвінеї, нас наздогнав тайфун дивовижної сили…».
Береги Японії, «Біда» затоплена	«Даремно, Фукс, — відказую, — там усе-таки берег, різні красоти, священна гора Фудзіяма…»
Фудзіяма
Канада, Лом знайдений	«І от, нарешті прибули ми в Канаду».
Форт-Юкон	«Й ось відкривається форт Юкон за поворотом».
Острів Святого Лаврентія	«До острова Лаврентія добре проїхали, а тут вийшла затримка».
Петропавловськ-Камчатський	«Запрягли ми своїх рисаків востаннє і помчали прямим курсом на Петропавловськ».

Яким чином Врунгель і Фукс з Антарктики дісталися на дошках аж до Гонолулу (не менше 10 тис. км і безліч островів Океанії), в книзі не згадується.

Щиро кажучи, навколосвітню подорож могли зробити яхта і Лом (для цього їм потрібно було перетнути меридіани з 60 по 120° в. д., потім розвернутися і потрапити до Бразилії через Атлантичний океан). Врунгель і Фукс гарантовано не зробили (не перетнули Атлантичний океан). Виходячи з опису маршруту і діалогів, можна зробити висновок, що Врунгель знає англійську, німецьку, французьку, італійську, норвезьку, голландську і португальську мову.

Переклади українською

• 1959 р.: «Пригоди капітана Врунгеля», переклав Ф. Ю. Маківчук.
• 1984 р.: «Пригоди капітана Врунгеля», переклав Ф. Ю. Маківчук.
• 2006 р.: «Пригоди капітана Врунгеля», переклала С. Йовенко.

Польськомовні видання

• Niekrasow Andriej.:Przygody kapitana Zalganowa.— Warszawa: TPPR «Wspolpraca», в виданні було задіяне видавництво «Радуга» з Москви, 1986.— 200 с., видання 5-те, змінене; тираж 100тис. екз., кольор. іл., тверда палітур., 25×21 см; ISBN 83-7018-026-4.^[8]

Похідна творчість

• 1976—1979 — радянський мультсеріал «Пригоди капітана Врунгеля» студії «Київнаукфільм». Використовуючи значущу частину комічних сцен з книги, мультсеріал має трохи інший центральний сюжет, заснований на викраденні Фуксом з музею статуї Венери і на переслідуванні «Біди» італійськими мафіозами. У сюжеті обігруються і пародіюються багато закордонних реалій і радянських стереотипів 1960—70-х років. Автором текстів пісень до мультфільму був відомий дитячий письменник Юхим Чеповецький.
• Художній фільм «Нові пригоди капітана Врунгеля» (1978), за участі Михайла Пуговкіна у ролі Врунгеля, за сценарієм Олександра Хмелика. У цьому фільмі, який має самостійний сюжет, піонер Вася Лопотухін разом з Врунгелем відправляється дослідити Бермудский трикутник, однак серія епізодів перенесена з оригінальної повісті А. Некрасова.
• У 1985 році за мотивами однойменної повісті і мультфільму вироблена музична аудіоказка «Пригоди капітана Врунгеля» фірмою «Мелодія» на пластинках та аудіокасетах «Свема».
• У 1997 році вийшла книга Олега М'ятєлкова «Племінник капітана Врунгеля, або Незвичайні пригоди Капітана Бурунного».^[9]