Франческо Приматіччо

Франческо Приматіччо (італ. Francesco Primaticcio, фр. Le Primatice 30 квітня, 1504, Болонья, Італія — 1570, Париж, Франція) — французький художник, архітектор, скульптор доби маньєризму, італієць за походженням. Надвірний художник чотирьох французьких королів.

Франческо Приматіччо
Francesco Primaticcio (Le Primatice)
портрет Франческо Приматіччо з «Життєписів» Вазарі
При народженні	Francesco Primaticcio
Народження	30 квітня 1504(1504-04-30) Болонья,
Смерть	1570(1570)
	Париж
Національність	італієць
Країна	Італія, Франція
Навчання	Джуліо Романо, Мантуя
Вчитель	Джуліо Романо і Innocenzo di Pietro Francucci da Imolad
Діяльність	художник, архітектор, декоратор, скульптор, Штукатур, візуальний митець
Напрямок	маньєризм
Роки творчості	1530 - 1569
Покровитель	Чотири королі Франції
Вплив	Мікеланджело, Парміджаніно, Джуліо Романо
Вплив на	майстрів школи Фонтенбло
Відомі учні	Ponce Jacquiotd і Henri Lerambertd
Твори	вівтарі, алегорії, портрети, декоративні твори, фрески галереї Уліса, каплиця династії Валуа в абатстві Сен-Дені
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Музей Гетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Rhode Island School of Design Museumd, Музей мистецтв Толедо, Королівські музеї витончених мистецтв[1], Музей Боуз, Реннський музей образотворчого мистецтва і Musea Brugged[2][3]
Франческо Приматіччо у Вікісховищі

Життєпис. Італійський період

Народився в місті Болонья. Художню майстерність опановував в місті Мантуя, працюючи разом з художником і архітектором Джуліо Романо. Франческо Приматіччо вже належав до іншої генерації італійських майстрів, світогляд яких формували настанови не стільки Відродження, скільки кризової доби маньєризму. Як і більшість майстрів маньєризму, Приматіччо виробився в особу з високою ерудицією, був фахівцем в декількох галузях — від створення фресок і аррасів до розпланування садів. Працював також як скульптор і архітектор.

Французький період

Замок Фонтенбло

1532 року відбув у Париж, де отримав запрошення на декоративні роботи в королівській резиденції Фонтенбло. За королівським дорученням перебував в Римі, де замовив відливки відомих скульптур для королівських збірок скульптури у Франції, серед яких був і «Лаокоон».

В Фонтенбло працював під керівництвом італійця Россо Фйорентино, що прибув ще 1530 року. Недовгий час в Фонтенбло працював і Віньола. Художня кар'єра Франческо Приматіччо отримала сприятливі умови для розвитку після передчасної смерті Россо Фйорентино. Він успадкував посаду керівника художніх майстерень в Фонтенбло, де працюватиме до власної смерті в 1570 році.

Франческо Приматіччо — відомий майстер так званої Першої школи Фонтенбло. В резиденції короля працював і як художник — фрескіст, і як ландшафтний архітектор, що сприяв створенню в саду павільйону богині Помони, фонтана «Геркулес», гроту тощо. Приматіччо створював декор для королівських свят і маскарадів.

З часом робив проєкти надгробків як для французьких вельмож, так і для померлих королів.

Франческо Приматіччо - архітектор

Проєкт Приматіччо. Поземний план каплиці династії Валуа.

Приматіччо не втрачав зацікавленості в архітектурі, навіть коли не працював на будівельних майданах. Про це свідчить картина «Свята Родина на тлі театру», Ермітаж, Росія. В найкращих традиціях маньєристів по створенню дивацького тла на картинах, він подав Мадонну з немовлям, Святого Йосипа та Святу Єлизавету за лаштунками розкішного театру просто неба.

Значною була діяльність Франческо Приматіччо як архітектора при проєктуванні і будівництві нової каплиці династії Валуа в абатстві Сен-Дені. Приматіччо запропонував центричну споруду з однією банею, що мала витоки в ідеях центричних споруд римських митців — Донато Браманте, Рафаеля Санті, небачених ще у Франції. Вдалий зразок подібної споруди створив і Антоніо да Сангалло старший (Церква Сан Б'яджо (Монтепульчіано)). Праця над створенням каплиці затяглася і не була закінчена за життя Франческо Приматіччо.

• 
  Проєкт каплиці. Малюнок
• 
  Базиліка Сен-Дені, західний фасад.
• 
  Фасад каплиці династії Валуа.
• 
  Надгробок Генріха ІІ та королеви Катерини Медичі. Проєкт.

Вибрані твори

Франческо Приматіччо. «Свята Родина на тлі театра». Ермітаж.

• Автопортрет, галерея Уффіці, Флоренція
• фрески галереї Уліса, палац Фонтенбло
• «Свята Родина на тлі театра», Ермітаж, Росія
• Проєкт і макет каплиці династії Валуа в абатстві Сен-Дені
• Портрет вельможі у вигляді Св. Георгія (Жан де Дентвіль ?)
• «Викрадення Єлени» (і початок Троянської війни), Бовз музей
• «Одісей і Пенелопа», Нью-Йорк
• «Одісей і сирени»
• «Поклоніння пастухів», для каплиці палацу Гіза, знищено

Джерела і ресурси інтернету

• Всеобщая история архитектуры. — Т.5. — М., 1967.
• Бартенев И. А. «Зодчие итальянского Возрождения». — М., 1965.
• Pinelli A. La bella maniera. — Torino, 1993.
• Barilli R. Maniera moderna e manierismo. — Milano, 2004.
• Primaticcio: un bolognese alla corte di Francia. Milano: 5 continents, 2005
• Jean-Michel Leniaud, Saint-Denis de 1760 à nos jours, 1996.
• Frommel S., Bardati F. Francesco Primaticcio architetto. Milano: Electa, 2005
• Твори в музеях світу
• Сайт палацу Фонтенбло, Франція
• Гравюри з фресок Приматіччо в галереї Улісса палацу Фонтенбло, зруйнованої 1738 року

Див. також

• Маньєризм
• Джуліо Романо
• Мантуя
• Пограбування Риму
• Франциск I (король Франції)
• Школа Фонтенбло
• Джуліо Романо
• Россо Фьорентино
• Церква Сан Б'яджо (Монтепульчіано)
• Абатство Сен-Дені
• Каплиця
• Варфоломіївська ніч

Посилання

• Портал «Мистецтво»
• Портал «Біографії»

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Приматіччо