Притисянська автономія

Притисянська автономія — проєкт угорської автономної території у Закарпатській області з центром у м. Берегове.

Проєкт має підтримку Угорщини^[1] й частини угорських організацій Закарпаття, зокрема Демократичної спілки угорців України, найчисельнішою громадською організацією закарпатських угорців^[2][3].

Передумови

Разом з приєднанням Закарпаття до складу СРСР, у складі новоствореної Закарпатської області опинилася частина території з майже моноетнічним компактним угорським населенням, яке зберігало і продовжує зберігати тісні культурні та економічні зв'язки з Угорщиною.

Населення

За даними перепису населення 2001 року, на території Закарпатської області проживає 151 516 етнічних угорців (12,1% населення) та 158 729 угорськомовних (12,7% населення).

Характерною особливістю є те, що левова їх частка компактно зосереджена вздовж кордону з Угорщиною.

Так у Берегівському районі проживає 41,2 тис. угорців (76,1% населення), у м.Берегове 12,8 тис. (48,1%).

У Виноградівському, Ужгородському (з містом Чоп), та Мукачівському районах угорці компактно мешкають у південних частинах, де їх налічується відповідно 30,9 тис., 24,8 тис., та 12,9 тис.

Загалом на ці райони припадало 80,9% угорського населення Закарпаття, 122,6 з 151,5 тис.^[4]

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.		Поширеність угорської мови у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.

Підтримка проєкту

У 2012 р. посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр повідомив, що Угорщина підтримує ідею створення в Закарпатська область автономії для угорської громади.^[5]

У жовтні 2013 року депутат Європарламенту від угорської партії Йоббік Бела Ковач на форумі у Берегові заявив, що створення Притисянського округу на Закарпатті з включенням до нього населених пунктів з більшістю угорськомовного населення є умовою для приєднання України до ЄС.^[6]

У 2017 році Міністерство закордонних справ Угорщини повідомило українському посольству про акцію 13 жовтня під гаслом Самовизначення для Закарпаття.

Організаторами акції виступила угорська право-радикальна партія Йоббік.^[7]

У травні 2019 року лідер угорської праворадикальної партії Йоббік Томаш Шнайдер відвідав з приватним візитом село Вари біля якого для будівництва доріг почали використовувати колишні відвали Мужіївського золоторудного родовища^[8] та заявив про наявність радіації в них, а також про необхідніть отримання Закарпаттям автономії.^[9][10][11]

Через підконтрольних політиків та громадські організації в Україні Будапешт вкотре намагається створити в українському Закарпатті Притисянський виборчий округ, який, на перший погляд, є демократичним інструментом волевиявлення закарпатських угорців, але насправді несе приховану загрозу суверенітету України.^[12]

Інформаційна «розкрутка» питання створення угорського виборчого округу на Закарпатті стартувала під час передвиборчої кампанії з виборів Президента України навесні 2019 року.

У березні народний депутат України та голова Товариства угорської культури Закарпаття (угор. KMKSZ) Василь Брензович подав судовий позов проти Центральної виборчої комісії України за відмову у створенні так званого Притисянського виборчого округу.

Йдеться про визначення окремого виборчого округу на території 4-х районів Закарпаття вздовж річки Тиса, де компактно проживають етнічні угорці, нібито з метою обрання нацменшиною свого представника у Верховній Раді, яким, до речі, і є сам Брензович.

Причому, готуючись до того, що суд ймовірно підтримає законну відмову ЦВК, угорці почали діяти на рівні місцевих рад Закарпаття.^[13]

17 травня, на черговій сесії Берегівської міськради, голова найбільшої проугорської фракції Демократичної партії угорців України (ДПУУ) Кароліна Дорчі, відома своєю антиукраїнською позицією^{[джерело?]}, планувала зачитати звернення депутатів до ЦВК щодо створення Притисянського угорського виборчого округу на Закарпатті.

Однак, за відсутності кворуму, сесія міськради так і не відбулась.^[14]

30 травня 2019 року стало відомо, що Уряд Угорщини виділяє 2,5 мільярди форинтів (понад 7.500.000 євро) на широкомасштабну програму підтримки угорської культури на Закарпатті. На пресконференції у Будапешті Іштван Грежа, уповноважений угорського міністра, відповідальний за розвиток співпраці між областю Саболч-Сатмар-Берег і Закарпаттям назвав це «угорською культурною експансією». Першим етапом цієї програми є реконструкція Угорського національного театру в Берегові, де вже цієї осені розміститься також культурний центр імені Шарі Федак. За словами Іштвана Грежі далі розпочнеться підтримка закладів культури по всьому Закарпаттю. Ця програма потребує коштів у 2,5 мільярди форинтів. Це дозволить завершити реконструкцію будинків культури в Шаланках та Пейтерфолво.^[15][16]

Див. також

• Угорці в Україні
• Угорська мова в Україні
• Українсько-угорські відносини
• Велика Угорщина