Провалля (Київ)

Провалля Київ
Зміцнення Провалля верхніми і нижніми підпірними мурами
Загальна інформація
50°26′44.5″ пн. ш. 30°32′45.1″ сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Київ
Головні вулиці	Арсенальна площа, Кловський узвіз, Івана Мазепи, Паркова дорога
Транспорт
Метрополітен	«Арсенальна»
Карта
Провалля Провалля (Київ)

Опис

1868 року Провалля згадав у своєму «Описі Києва» Микола Закревський:

«Так називалося одне урочище на Печерську, улоговина, з якої випливає невеликий струмок Клов. Урочище починалося крутим і глибоким урвищем у північній частині Печерська, поблизу... фортечної Микільської брами, нині частково засипано та загладжене. Ця улоговина пролягає на південний захід, уздовж Клова, колишніх Хрестів і Нової Слободи, прямуючи до Нової Забудови. Струмок Клов вливається у Либідь»^[1].

Remove ads

Історія

У горі біля Провалля цегельня Василя Терехова видобувала глину для виробництва київської цегли. Під час будівництва Нової Печерської фортеці і Набережного шосе до Ланцюгового мосту роботи в яру заборонили^[2].

Частину яру в районі нинішньої Арсенальної площі засипали. У 1846—1850 роках на утвореному перешийку звели казарму з Микільською фортечною брамою^[3].

Провалля на схилах Дніпра укріпили верхніми і нижніми підпірними мурами. Верхні напівкруглі мури збудували в 1853—1854 роках. Нижні, двоярусну склепінну галерею з внутрішніми галереями, рушничними й артилерійськими бійницями, спорудили у 1856 році. Під час воєнних дій вони мали захищати проходи до Ланцюгового мосту й охороняти Микільську браму.

Через мури проходив підземний хід, що з'єднував арсенальські майстерні та водокачку на березі Дніпра. У цих підземеллях були прокладені чавунні водопровідні труби^[3]. Вся ця частина укріплень Київської (Нової Печерської) фортеці, отримала неофіційну назву Миколаївського форту^[4].

1949 року в урочищі на схилах Дніпра, між двома підпірними мурами, був споруджений Зелений театр.

Remove ads

Провалля (Київ)

Опис

Історія

Галерея

Примітки

Джерела

Wikiwand - on