Прончук Тарас Вікторович

Тара́с Ві́кторович Прончу́к (6 серпня 1997(19970806), с. Хотин, Рівненська область, Україна — 16 лютого 2017, с. Водяне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, морській піхотинець, учасник російсько-української війни, псевдо «Людоїд».

Прончук Тарас Вікторович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	6 серпня 1997(1997-08-06) Хотин, Рівненська область
Смерть	16 лютого 2017(2017-02-16) (19 років) Водяне, Донецька область (загинув від кулі снайпера)
Псевдо	Людоїд
Військова служба
Роки служби	2015—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Військово-морські сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	36 ОБрМП
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «За жертовність і любов до України»

Зовнішні відеофайли
	Прощання з морпіхом Тарасом Прончуком у Рівному: як це було на YouTube // Телеканал РТБ, 20.02.2017
	Рівненщина прощалася з Героєм — 19-річним Тарасом Прончуком на YouTube // TVRivne1, 20.02.2017

Життєпис

Народився 1997 року в селі Хотин на Рівненщині. Був старшим з чотирьох синів. Навчався у Хотинській школі, а з 5 до 9 класу — у Городоцькій загальноосвітній школі. У шкільні роки виконував обов'язки паламаря-прислужника священика в Свято-Анно-Зачатіївській сільській церкві. 2015 закінчив Рівненський технічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування за фахом електрогазозварювальника.

Призваний до війська у листопаді 2015, служив на посаді кулеметника. В подальшому продовжив службу за контрактом.

Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2-ї роти 1-го батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802, м. Миколаїв.

Брав участь в антитерористичній операції на Сході України, в ОТУ «Маріуполь». Оскільки Тарасу не було ще 20 років, його хотіли відправити з сектора до Миколаєва, але він відмовився. Під час останньої ротації витягнув з поля бою чотирьох поранених до місця евакуації.

Загинув 16 лютого 2017 року о 09:50 від кульового поранення поблизу с. Водяне Волноваського району, внаслідок обстрілу взводного опорного пункту російськими терористами з боку окупованої Саханки.

18 лютого з 19-річним воїном-захисником прощались у Рівному^[1]. Похований на кладовищі рідного села Хотин.

Залишилася мати і троє молодших братів.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (10.04.2017, посмертно), за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[2].
• Відзнака УПЦ КП — медаль «За жертовність і любов до України».
• Пам'ятна відзнака — медаль «За оборону Маріуполя».
• Відзнака ВГО «Країна» — медаль «За відвагу».

Вшанування пам'яті

У травні 2017 на фасаді Городоцької ЗОШ I-III ступенів в селі Городок Рівненського району встановлено меморіальну дошку на честь загиблого випускника школи^[3].