Професорська колонія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колонія (значення).

Профе́сорська коло́нія (місцева назва — Професо́рська кольо́нія) — місцевість у Личаківському районі міста Львова, що петлею залізниці Підзамче — Личаків відділена від сусідніх місцевостей — Личакова, Кривчиці і Шевченківського гаю.

Професорська колонія Львів
Професорська колонія Вулиця Ніщинського
Загальна інформація
Країна	Україна
Район	Личаківський
Адмінодиниця	Личаківський район
Поштовий індекс	79014[1]
Телефонний код	+38(032)
Головні вулиці	Ніщинського, Ірини Вільде, Міжгірна
Транспорт
Залізнична інфраструктура	Личаків

Історія

Професорська колонія виникла на межі XIX і XX століть як район вілл та невеликих будинків на одній зі сприятливих для проживання підвищених ділянок львівських околиць^[2]. Будівництво розпочалося у 1935 році. Проєктували колонію архітектори — польський Тадеуш Врубель та львівські — Леопольд Мартин Карасінський та Максиміліан Кочур. Забудова місцевості переважно одно-, дво-, триповерхова, 1930-х років у стилі конструктивізму. Контролював будівництво Комітет розбудови, а фінансувало Товариство кредитування та будування працівників середніх та вищих навчальних закладів Львова. Фактично спілка освітян зводила для себе окремий район, звідси і назва — Професорська колонія^[3]. Першими мешканцями колонії були саме професори Львівського університету^[4].

Крім того у 1950-х роках тут було побудовано декілька барачних будівель, потім будинки початку 1960-х років та сучасні вілли 2000-х років^[4]. Помешкання в Професорській колонії, де слабкий транспортний рух та багато зелених насаджень, вважаються престижними^[5]. Район характерний тим, що проїжджа́ частина більшості його вуличок надто вузька (на одну машину); вони викладені переважно дрібною базальтовою бруківкою.

Головними вулицями Професорської колонії є вулиці Івана Ніщинського, Ірини Вільде та Міжгірна. Також до місцевості місцевості належать вулиці Казахська, Івана Шишманова, Чумацька, Ялтинська, Адама Коцка та Єпископа Миколая Чарнецького.

У Професорській колонії мешкали українські літератори Ірина Вільде, Микола Вінграновський та Роман Дідула^[3], а також живописець Євген Манишин^[6] та український політик В'ячеслав Чорновіл з дружиною Атеною Пашко^[7].

Нині Професорська колонія вважається одним з елітних районів Львова. 30 липня 2021 року, виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалив рішення «Про збереження характеру історичного кварталу „Професорська колонія“ у Личаківському районі Львова», яким заборонив на території Професорської колонії будівництво та руйнування історичних будівель^[8].

Примітні будівлі

• вул. Вільде, 41 — від радянських часів в будинку містилися пульмонологічне та хірургічне відділення, а також продовольчий склад вузлової лікарні ст. Львів Львівської залізниці (нині — Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії ЦОЗ АТ «Укрзалізниця»)^[9].
• вул. Ніщинського, 14 — в будинку у 1985—1988 роках мешкав В'ячеслав Чорновіл та його дружина Атена Пашко. Саме тут було відновлено випуск самвидавного журналу «Український вісник» та зароджувалася Українська Гельсінська спілка^[7]. На фасаді будинку у травні 2014 року встановлено меморіальну таблицю (скульптор — Володимир Цісарик) в пам'ять про В'ячеслава Чорновола та його дружину Атену Пашко^[10].
• вул. Чумацька, 2 — меморіальний будинок письменниці Ірини Вільде.

• Світлини забудови Професорської колонії
• 
  Вул. Ялтинська
• 
  Вул. І. Вільде
  (південна частина)
• 
  Вул. І. Вільде
  (північна частина)
• 
  Перехрестя вул. Ялтинської та І. Вільде
• 
  Вул. І. Вільде (біля будівлі, де містилися відділення лікарні клінічної лікарні Львівської залізниці)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Вільде, 22)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Вільде, 25)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Ніщинського, 4, 4а)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Ніщинського, 6)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Ніщинського, 8)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Ніщинського, 15)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Чумацька, 2)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Чумацька, 3)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Чумацька, 11а)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Чумацька, 26)

У культурі

Віктор Морозов присвятив цьому куточку Львова окрему пісню «На Професорській кольонії», в якій музикант висловлює своє захоплення місцевістю^[11][12]:

На Професорській кольонії панєнки пахнут, як півонії, Нема в Цісарстві, ані в Польонії, як на Професорській кольонії…