Пушкарук Володимир Сергійович

Володи́мир Сергі́йович Пушкару́к — український військовик, учасник війни на сході України, старшина резерву, Міністерство внутрішніх справ України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня, почесний громадянин Нововолинська^[1].

Володимир Пушкарук
Старшина
Загальна інформація
Народження	9 березня 1972(1972-03-09) Нововолинськ
Смерть	23 серпня 2014(2014-08-23) (42 роки) Іловайськ
Поховання	Іваничівський район
Псевдо	«Котик»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Командування
Командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Майстер спорту України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пушкарук.

Життєпис

Народився 1972 року в місті Нововолинськ. Створив родину; виховували дітей. Майстер спорту міжнародного класу.

У часі війни — доброволець, вдома сказав, що їде на заробітки до Києва. Сам 5 червня вирушив на схід. Командир відділення, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Командував розвідувальною групою зі спецзавданнями (у складі був і молодший сержант Іван Ганя).

Загинув 23 серпня 2014 року в боях за визволення Іловайська. Під час чергового обстрілу всі рушили в укриття, Пушкарук примітив прив'язаного пса, та намагався врятувати його. Міна вибухнула занадто близько. Того дня в підрозділі Пушкарука з 22 бійців живими лишилося вісім.

Вдома лишилися дружина та троє дітей — доньки Юлія та Вероніка і наймолодша Ольга; троє онуків. Похований у селі Мовники Іваничівського району. В останню дорогу проводили знайомі з Нововолинська та все село Мовники. 1 вересня 2014 року донька Ольга пішла в перший клас без батька.^[2]

9 травня 2018 року під Золотим загинув його двоюрідний брат Пушкарук Олег ВікторовичОлег Пушкарук.^[3]

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[4].
• Відкрито меморіальну дошку на фасаді ЗОШ № 3 міста Нововолинська^[5].
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 6, місце 12
• Вшановується 23 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії^[6]
• «Іловайський Хрест» (посмертно)
• Почесний громадянин Нововолинська (посмертно; рішення Нововолинської міської ради від 21 серпня 2018 року № 25/1)^[7]