Південна Ірландія

Південна Ірландія (англ. Southern Ireland, ірл. Deisceart Éireann вимовляється [dʲɛʃcəɾˠt̪ˠ ˈeːɾʲən̪ˠ]) — короткотривале напівавтономне державне утворення (установча країна) у складі Об'єднаного королівства, що існувало з 3 травня 1921 по 6 грудня 1922.^[1]

Південна Ірландія
Оспорюється Ірландської республікою
1921 – 1922
Ірландія: історичні кордони на карті Місцезнаходження Південної Ірландії (виділено темно-зеленим) - в Європі (зеленим та сірим) - у Великої Британії (зеленим)
Столиця	Дублін
Мови	англійська, ірландська
Форма правління	делегований парламентський законодавчий орган у рамках конституційної монархії
монарх	Георг V
Головний виконавчий директор Південної Ірландії
• перший	Майкл Коллінз
• останній	Вільям Косгрейв
Законодавчий орган	парламент1
• Upper house	Сенат
• Lower house	Палата представників
Історія
• проголошення	3 травня
• англо-ірландський договір	6 грудня
Населення
Валюта	Фунт стерлінгів
Попередник Наступник Сполучене Королівство Великобританії та Ірландії Ірландська Вільна держава
1. Рада Ірландії також передбачала створення парламенту для всієї Ірландії.

Згідно з Законом Уряду Ірландії від 1920, Ірландія була розділена на дві автономні частини — Північну Ірландію та Південну Ірландію.

Південна Ірландія повинна була мати:

• Парламент Південної Ірландії, що складався з короля, сенату Південної Ірландії, і Палати громад Південної Ірландії;
• Уряд Південної Ірландії;
• Верховний суд Південної Ірландії;
• Апеляційний суд Південної Ірландії
• Вищий Його Величності Суд в Південній Ірландії.

Було також передбачено, що Південна Ірландія разом з Північною Ірландією мали:

• лейтенант-губернатора Ірландії ;
• Раду Ірландії,
• Вищий апеляційний суд Ірландії.

Парламент, хоча юридично було встановлено, ніколи не функціонував (наприклад, він ніколи не видавав законів). Палата громад Південної Ірландії зібралася тільки один раз і лише у кількості чотирьох депутатів. Жоден уряд Південної Ірландії не було затверджено. Рада Ірландії повинна бути створена з метою можливого створення парламенту для всієї Ірландії, але вона ніколи не була скликана. Помітним виключенням на тлі провалу установ Південної Ірландії всі суди, з яких функціонували.

Історія

Положення про створення Південної Ірландії не стало де-факто у життя. У 1921 відбулися вибори до Палати громад Південної Ірландії. 124 до 128 депутатів були від політичної організації Шинн Фейн, яка відразу ж оголосила про створення свого власного революційного парламенту (Second Dail). На першу сесію парламенту Південної Ірландії з'явились тільки 4 депутати юніоніста. З цієї причини парламент ніколи не працював і не створював уряд.

Після прийняття ірландського договору, 14 січня 1922 було оголошено Тимчасовий уряд Південної Ірландії на чолі з Майклом Коллінзом. Паралельно з ним діяв уряд Ірландської Республіки на чолі з Артуром Гріффітом, країна була охоплена громадянською війною викликаного підписанням договору Еймон де Валера.

Коллінз був убитий 22 серпня 1922. 9 вересня, новий уряд на чолі з Косгрейвом, оголосив об'єднання урядів Ірландської Республіки та Південної Ірландії.

6 грудня 1922 було підписано договір та створено Ірландську Вільну державу.

Див. також

• Поділ Ірландії