Північно-Осетинська автономна область

Північно-Осетинська автономна область (Північно-Осетинська АО) (рос. Северо-Осетинская автономная область (Северо-Осетинская АО)) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала у 1924–1936 роках.

Северо-Осетинская AО Північно-Осетинська автономна область
1924–1936
Столиця	Владикавказ
Форма правління	автономна область
Історичний період	Інтербелум
• Засновано	7 липня
• Ліквідовано	15 грудня
Населення
Попередник Наступник Осетинський національний округ Північно-Осетинська АРСР
Сьогодні є частиною	Росія

Адміністративний центр — місто Владикавказ (не входив до складу області).

Історія

Північно-Осетинська АО була створена 7 липня 1924 з Осетинського національного округу скасованої Горської АРСР. Центром області було призначено місто Владикавказ, що не входило до складу області, мало статус автономного міста і було також центром Інгуської автономної області.

З 16 жовтня 1924 року Північно-Осетинська АО у складі Північно-Кавказького краю.

15 січня 1934 після об'єднання Інгуської АО і Чеченської АО в Чечено-Інгуську автономну область місто Орджонікідзе стало центром тільки Північно-Осетинської АО, увійшовши до її складу.

З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 Північно-Осетинська АО була виведена зі складу Північно-Кавказького краю і перетворена в Північно-Осетинську АРСР^[1].

Адміністративний поділ

Станом на 1 жовтня 1931 до складу області входили 5 районів^[2]:

1. Алагір-Ардонський — с. Алагір
2. Дзауджикауський — м Орджонікідзе (не входив до складу району)
3. Дігорський — с. Христіановське
4. Правобережний — с. Тулатове
5. Притеречний — ст-ця Ардонська

Населення

За результатами всесоюзного перепису населення 1926 року населення області становило 152 435 чол^[3].

Національний склад населення розподілявся наступним чином^[4]:

Національність	Населення, осіб	Кіль-сть, %
Осетини	128 321	84,2
Українці	10 301	6,8
Росіяни	10 063	6,6
Німці	1 502	1,0