Піщатка (Білорусь)

Піща́тка (біл. Пясчатка) — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області^[1]. Орган місцевого самоврядування — Рясненська сільська рада^[1].

село Піщатка
Транслітерація назви	Piasčatka
Основні дані
52°28′15″ пн. ш. 23°22′25″ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Берестейська область
Район	Кам'янецький район
Рада	Рясненська сільська рада
Засновано	XIII ст.
Перша згадка	1566
Населення	18 (2009[1])
Часовий пояс	UTC+3
Поштовий індекс	225071
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	321 км
Піщатка
Піщатка Піщатка (Берестейська область)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піщатка (значення).

Назва

• Піща́тка (біл. Пясчатка, пол. Piszczatka, рос. Песчатка) — сучасна назва^[2][3].
• Піща́тка Полове́цька (пол. Piszczatka Połowiecka, рос. Песчатка Половецкая) — первісна стара назва^[4].
• Пішча́тка — альтернативне написання сучасної назви^[5].
• Пішча́та, Піща́та — альтернативна назва^[5].
• Піщальня (біл. Пяшчальня) — альтернативна назва^[5].
• Піщанка, Пішчанка (біл. Пясчанка, Пішчанка) — альтернативна назва^[5].
• Піщета (біл. Пішчэта) — альтернативна назва^[5].

Історія

Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців^[4]. Про колишніх засновників свідчить урочище Боняк, розташоване неподалік села й назване на честь видатного половецького хана^[5].

Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства^[5].

У XVIII ст. входило до володінь князів Радзивілів (1740 року селяни скаржилися Ганні Радзивіл про утиски і знущання солдат, які перебували на постої в селі)^[5]. 1792 року перейшло до маєтностей Петра Ожаровського^[5].

Адміністративна історія

• з 1566: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейське староство, Милейчицька волость, Половецьке війтівство.
• з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт, Половецька волость.
• з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт, Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
• з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
• з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
• з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
• з 7 листопада 1917: Російська РФСР, Гродненська губернія, Берестейський повіт Половецька волость.
• з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
• з 12 грудня 1920: Тимчасове правління (Польська Республіка), Поліський округ, Біловезький повіт, Половецька гміна.
• з 19 лютого 1921: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни).
• з 18 квітня 1928: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Високо-Литовська гміна.
• з 2 листопада 1939: Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі).
• з 4 грудня 1939: Білоруська РСР, Берестейська область.
• з 1940: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
• з 1 серпня 1941: Німецька імперія, Білостоцька округа, Більський крайскомісаріат.
• з серпня 1944: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
• з 1945: Білоруська РСР, Берестейська область, Високівський район.
• з 17 квітня 1962: Білоруська РСР, Берестейська область, Кам'янецький район.
• з 25 серпня 1991: Білорусь, Берестейська область, Кам'янецький район.

Населення

До початку XVI століття місцеві жителі згадувалися як половці^[4]. У XIX столітті польський історик Юзеф Ярошевич, зазначав, що вони асимілювалися й нічим не відрізнялися від русинів^[5].

• 1897: 391 осіб^[4]
• 1999: 25 осіб
• За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 18 осіб^[1].

Серед мешканців села зафіксовано патроніми половецького походження:

• Кабакевич (біл. Кабакавіч) — від кабак (кабяк), «брудний»^[5].
• Колкевич (біл. Колкавіч) — від колк, «домашня тварина»^[5].
• Кадатевич (біл. Кадатавіч) — від кадат, «сват»^[5].

Транспорт

Через село проходить республіканська дорога Р16 (Тюхничі—Високе—Піщатка), яка виходить на кордон із Польщею. У травні 2006 року за наказом білоруського президента Олександра Лукашенка в селі встановили автодорожній прикордонний перехід № 10 (Піщатка-Половці)^[6].