Половецька волость

Полове́цька во́лость (біл. Палавецкая воласць; рос. Половецкая волость) — у XVIII — XX ст. волость на території Берестейщини. Адміністративний центр — Піщатка Половецька.

Половецька волость
Губернія	Слонімське намісництво (з 1795) Литовська губернія (з 1796) Гродненська губернія (з 1802)
Повіт	Берестейський повіт
Центр	Піщатка Половецька
Утворено	1795
Населення	2349 осіб (1888)
Попередники	Половецька волость, Литва
Наступники	Половецька гміна, Польща

Історія

Половецькі поселення поміж руських з'явились у цій місцевості в середині ХІІІ ст., в часи Галицько-Волинського князівства. За наказом руського короля Данила Галицького їх заклав половецький хан Тегак, що був сватом короля і учасником походів проти ятвягів та литовців (1245, 1249, 1251, 1252, 1253). Половецькі поселенці, які поступово прийняли християнство і зукраїнізувались, захищали північну Волинь від нападів балтських язичників^[1]. Востаннє мешканців цих поселень називали половцями в 1516 році^[1].

У ХІІІ ст. існувало близько 40 поселень з яких до ХХ ст. збереглося лише 8^[1][2]:

Адміністративна історія

• з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт.
• з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
• з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт.
• з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт.
• з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт.
• з 9 лютого 1918: Українська Народна Республіка, Холмське губерніальне староство, Берестейський повіт.
• з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
• 12 грудня 1920 — 20 лютого 1921: Поліський округ (okręg poleski), Біловезький повіт
• 20 лютого 1921 — 18 квітня 1928: Поліське воєводство, Берестейський повіт
• 18 квітня 1928: ґміна скасована, її села розподілені між гмінами Високе-Литовське і Вірховичі.

Населення

• Згідно з даними Половецького приходу 1888 року у волості мешкало 2349 осіб^[1].
• Згідно з переписом 1897 року населення 3-х сіл волості становило 1,3 тисячі чоловік: в Піщатці – 391, Голі — 690, і Суходолі — 377 осіб.

У складі Польщі

Гміна Половце
1920—1928
Воєводство	Поліське
Повіт	Берестейський
Адмінцентр гміни	Високе-Литовське
Тип гміни	Сільська
Громади(інші мови)	36
Населення (1921)  • населення  • густота населення	3653

Гміна Половце (пол. gmina Połowce) — у 1919—1928 роках сільська гміна Берестейського повіту Поліського воєводства Польщі з центром у селі Половці, колишня Половецька волость Берестейського повіту. Складалася з 36 громад. Населення — 3653 особи (1921).

Громади

Anusin, Augustynka, Bereżyszcze, Bobrówka, Хлівище (пол. Chlewiszcze), Dąbrowa, Hola, Jancewicze, Klateczka, Klukowicze-Folwark, Klukowicze-Wieś, Litwinowicze, Łumianka, Łumno-Folwark, Łumno-Wieś, Piszczatka Bogacka, Піщатка Половецька (пол. Piszczatka Połowiecka), Połowce, Semichocze, Stawiszcze, Stołpce, Суходіл (пол. Suchodół), Telatycze-Folwark, Telatycze-Wieś, Telatycze-Potoki, Terechy, Tumin-Folwark, Tumin-Wieś, Turowszczyzna-Folwark, Turowszczyzna-Wieś, Tymianka, Wólka Nurzecka, Wólka Terechowska, Wyczółki-Folwark, Wyczółki-Wieś i Zubacze.

Сучасність

Ця українська етнічна територія поділена між Польщею і Білоруссю. У Білостоцькому воєводстві Польщі перебувають села колишньої волості:

• Ставище (Stawiszcze)
• Половці (Połowce)
• Вулька-Тереховська (Wólka Terechowska)

У Берестейській області Білорусі:

• Хлівище
• Терехи (Terechy)
• Суходіл (найбільше з усіх, в 56 км від Берестя)
• Піщатка Половецька
• Погранична (до 1964 — Голя Hola).

У 1940 р. на території колишньої волості мешкало 1087 осіб; в 1960 році — 902 особи^[1].

Серед жителів колишньої волості зберігаються типові половецькі прізвища: Бергеба, Колток, Тегак^[1].

Див. також

• Куншаг