Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Рабенчук Володимир Семенович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Рабенчук Володимир Семенович
Remove ads

Володи́мир Семе́нович 'Рабенчу́к (нар. 1944, с. Зозів Липовецького району Вінницької області — †2023, м. Краків, Польща) поет, прозаїк, драматург, публіцист. Заслужений працівник культури України (2011). Державний радник податкової служби другого рангу. Член Національної спілки письменників України (1984), Національної спілки журналістів України (1970).[1]

Коротка інформація Рабенчук Володимир Семенович, Народився ...
Remove ads

Біографія

Народився 2 липня 1944 р. у с. Зозів Липовецького району Вінницької області. Закінчив Зозівську середню школу (1961), навчався в ремісничому училищі в Молдові, працював у Бельцях складальником на оборонному заводі. Згодом закінчив факультет журналістики Львівського державного університету (1973), юридичний факультет Національної академії державної податкової служби України (2001).
Друкуватись розпочав під час служби в армії (1963—1966 рр.) в газетах Прикарпатського військового округу «Слава Родины» та Південної групи військ «Ленинское знамя». З 1966 р. працював журналістом у газетах «Нове життя» (Липовець), «Колгоспна зоря» у Вінниці (1970—1975), «Вінницька правда» (1982—1984), головним редактором редакції радіомовлення Вінницького радіотехнічного заводу (1976—1979), консультантом Вінницької обласної організації спілки письменників (1979—1985), головним редактором інформаційно-телевізійного агентства «ВІТА» (1995—1996). Популяризував українське художнє слово на посаді кореспондента Бюро пропаганди художньої літератури Спілки письменників України у Вінницькій області (1985—1992). Працював сценаристом і автором закадрових текстів на кіностудії «Укртелефільм» у Києві (1989—1996), обіймав посаду начальника відділу інформації та громадських зв'язків міської податкової інспекції у Вінниці (1997—2003), був головою Вінницької обласної організації НСПУ у 1992—1995 та 2005—2008 рр.[2]
З початком російської агресії у 2022 році виїхав до Польщі, де помер 26 вересня 2023 р. у м. Кракові.[3] Після кремації тіла прах доставлено в Україну і поховано на Сабарівському кладовищі Вінниці.

Remove ads

Творчість

Узагальнити
Перспектива

Автор кількох десятків книг поезій, прози, публіцистики, кількох сотень статей у періодиці, передмов до книг інших письменників, сценаріїв до близько двох десятків телефільмів. Окремі казки друкувалися в США у перекладі Джіма Кейца англійською мовою.[4]

Письменницька діяльність

Книги:

Упорядкував видання:

Володимир Рабенчук – визнаний упорядник літературних альманахів. Найпомітніші зі свіжих – це книги про Анатолія Бортняка, який недавно відійшов у вічність, нова книга про Володимира Забаштанського «Блискавка з темряви». Володимир Рабенчук відбувся в літературі як поет, також пише багато для дітей, видає літературознавчі розвідки, пише кіносценарії й іноді знімає документальне кіно, якщо пощастить з фінансуванням. Нещодавно він задумав дитячий альманах «Наша хатка», на що уперто «вибиває» кошти і успішно його видає.

Михайло Каменюк[5]

Кінодокументалістика

Працював сценаристом і автором закадрових текстів на кіностудії «Укртелефільм» у Києві (1989—1996), де за його сценаріями знято близько 20 документальних кінофільмів. У своїх телефільмах оспівує духовну велич Поділля, зокрема, видатних земляків Степана Руданського («Смерті першої не пригадую», 1991 р.), Михайла Стельмаха («Там навчився я людей любити», 1993 р.), кобзаря Володимира Перепелюка («Молитва до сонця», 1995 р.), Володимира Забаштанського («Світло по той бік ночі», 2009); переосмислює події визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького («Місто на Кучманському шляху», 1992 р., «Диво старого Тіраса», 1993 р.), розкриває пласти юдейської та польської культури на Поділлі, дохристиянських та християнських духовних цінностей («Шаргород», 1993 р., «Палаци Поділля», 1994 р., «Подільська ікона», 1995 р., «Храми Поділля», 1993 р., «З мороку тисячоліть» 1995 р.), повертається до подій Другої світової війни ("Довкола таємниці «Вервольф», 1995 р., «Вінниця — місто над Бугом», 1989 р.). Спільно із Раїсою Іванченко створено двосерійний фільм «Титан» про Михайла Драгоманова (1994).[6]

Remove ads

Звання, літературні премії[7]

Примітки

Джерела і література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads