Рахія Койчубаєва

Рахія Койчуба́єва (до шлюбу Оспанова^[1]; нар. 15 жовтня 1916 — пом. 26 лютого 1963, Алмати) — казахська радянська акторка театру і кіно, співачка.

Рахія Койчубаєва
Народилася	15 жовтня 1916(1916-10-15)  Каркаралінський повітd, Семипалатинська область, Степове генерал-губернаторство, Російська імперія
Померла	26 лютого 1963(1963-02-26) (46 років)  Алмати, Казахська РСР, СРСР
Поховання	Центральне кладовище Алматиd
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	акторка театру, кіноакторка
Заклад	Карагандинський обласний казахський драматичний театр імені Сакена Сейфуллінаd і Казахський національний академічний театр драми імені Мухтара Ауезова
Нагороди

Біографія

Народилася 15 жовтня 1916 року на території нинішнього Каркаралінського району Карагандинської області Казахстану. Сценічну діяльність розпочала 1932 року в Карагандинському театрі робітничої молоді; з 1938 року — в трупі Казазського драматичного театру а Алмати. З 1940 року знімалася в кіно.

Померла в Алмати 26 лютого 1963 року. Похована в Алмати на Центальному кладовищі.

Творчість

театральні ролі

• стара нянька («Азрет султан» Аскара Токмагамбетова);
• Макпал, Дамела («Кози-Корпеш і Баян-Слу», «Ахан-сере і Актокти» Габіта Мусрепова);
• Зере («Абай» за Мухтаром Ауезовим);
• Улсуйген («Квіти, степ!» Абдільди Тажибаєва);
• Менслу («Алдар-Косе» Шахмета Хусаїнова);
• Фрозіна, Зебінетта («Скупий», «Витівки Скапена» Мольєра);
• Ганна Андріївна («Ревізор» Миколи Гоголя);
• Домна Пантеліївна, Мавра Тарасівна («Таланти і шанувальники», «Правда добре, а щастя краще» Олександра Островського).

ролі у кіно

• мати Райхан («Райхан», 1940);
• Зейнеп («Пісні Абая», 1945);
• Жамал («Золотий ріг», 1948);
• Кунекей («Поема про любов», 1954);
• секретарка («Дівчина-джигіт», 1955);
• Хафіза Бейсенова («Неспокійна весна», 1956);
• старша лейтенантка («Наш любий лікар», 1957);
• Шайшекер («Якби кожен з нас», 1961);
• Хадіша Ахметівна («Хлопчик мій!», 1962);
• прохачка («Перехрестя», 1962).

Відзнаки

• Народна артистка Казахської РСР з 1947 року;
• Сталінська премія (1952; за роль Зере у виставі «Абай»);
• Орден Трудового Червоного Прапора.