Рибальченко Даніїл Аркадійович

Даніїл Аркадійович Рибальченко — головний сержант ОЗСП «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Зовнішні відеофайли
	Гарпун: Історії одного батальйону #3 Данило Рибальченко (7 серпня 2017)

Даніїл Рибальченко Даніїл Аркадійович Рибальченко
Головний сержант
Загальна інформація
Народження	28 лютого 1989(1989-02-28) м. Таврійськ Херсонської області, Українська РСР, СРСР
Смерть	9 квітня 2022(2022-04-09) (33 роки) м. Маріуполь Донецької області (у ході російського вторгнення в Україну)
Національність	українець
Псевдо	Риба
Військова служба
Роки служби	2007—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС України
Рід військ	Національна гвардія
Формування	Полк «Азов»
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибальченко.

Життєпис

Даніїл Рибальченко народився 1989 року в місті Таврійськ Херсонської області. У 18-річному віці (2007 року) був призваний до лав Збройних сил України. Служив в 79 ОДШБр^[1]. Свою службу не переривав взагалі. З початком війни на сході України у 2014 році відразу пішов воювати на фронт. Спочатку, в лавах «Правого сектору», а потім — у батальйоні МВС «Гарпун». 2015 року перейшов до полку «Азов». Навесні 2017 року зазнав важкого поранення у голову в боях під Мар'їнкою. Куля розбила соскоподібний відросток і вийшла в потиличній ділянці. У квітні 2017 року медики Дніпропетровської обласної клінічної лікарня ім. І. І. Мечникова боролися за життя Даніїла Рибальченка та важкопораненого львів'янина Ігоря Галушки (позивний «Тесак»), який і врятував побратима «Рибу» з під обстрілу, провели складні операції^[2].

У ході широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну з побратимами захищали Маріуполь, перебували на «Азовсталі». Загинув хоробрий воїн 9 квітня 2022 року. Довгий час тривала процедура впізнання, за певними прикметами рідним (зокрема, братові Демиду Рибальченку (позивний «Гнида»), також військовому) вдалося його впізнати за характерним татуюванням. У нього була вибита Наталка Полтавка на правій нозі з автоматом «Калашнікова». Попрощалися із загиблими бійцями полку «Азов» Даниїлом Рибальченком та Віталієм Красовським з позивним «Крос» у Київському крематорії 30 червня 2022 року. Віддати шану загиблим бійцям прийшли понад сто людей: родичі, друзі та побратими^[3].

Родина

• брат Дмитро (1973)
• брат Демид (1992) — військовослужбовець, був командиром взводу під час операції з деблокади Маріуполя в с. Времівка Донецької області ^[4]

Нагороди

• орден За мужність II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[5].
• орден За мужність III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку^[6].