Роберт Вільямс Вуд

Роберт Вільямс Вуд (англ. Robert Williams Wood; 2 травня 1868, Конкорд — 11 серпня 1955, Еймітівілл, штат Нью-Йорк) — американський фізик-експериментатор.

Роберт Вільямс Вуд
Народився	2 травня 1868(1868-05-02)[1][2][…]  Конкорд, Міддлсекс, Массачусетс, США
Помер	11 серпня 1955(1955-08-11)[1][2][3] (87 років)  Еймітівілл, Бабилон, Саффолк, Нью-Йорк, США
Поховання	Sleepy Hollow Cemeteryd[4]
Країна	США
Діяльність	фізик, прозаїк-романіст, викладач університету, письменник наукової фантастики
Alma mater	Гарвардський університет Чиказький університет Массачусетський технологічний інститут Roxbury Latin Schoold
Галузь	фізика
Заклад	Університет Джонса Гопкінса
Аспіранти, докторанти	August Herman Pfundd George B. Collinsd[5] Joseph Haines Moored[6]
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Академія наук СРСР Леопольдина Національна академія наук США Геттінгенська академія наук
Нагороди	медаль Фредеріка Айвза (1933) медаль Румфорда (1938) медаль Генрі Дрейпера (1940) медаль Маттеуччі (1918) премія Румфорда (1938) лекція Гатрі[d] (1914) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (26 червня 1919)
Роберт Вільямс Вуд у Вікісховищі

Життєпис

Народився 2 травня 1868 року в Конкорді (штат Массачусетс, США). У молодості відвідав Москву, був на Нижегородському ярмарку^[ru], мандрував Транссибірською магістраллю. 1891 року закінчив Гарвардський університет. У 1901—1938 — професор університету Дж. Гопкінса в Балтиморі.

1907 року відірвався від науки, щоб створити «посібник з флорнітології для початківців», під назвою «Як відрізняти птахів від квітів».

1915 року спільно з Артуром Трейном опублікував науково-фантастичний роман «Людина, яка струснула Землю» (The Man Who Rocked the Earth).

У 1934 році Вуда обрано віце-президентом, а в 1935 — президентом Американського фізичного товариства.

Науковий внесок

Основним полем інтересів Вуда була фізична оптика:

• відкрив і дослідив оптичний резонанс (1902)
• відкрив резонансне випромінювання пари ртуті в ультрафіолетовий ділянці
• відкрив і вивчив поляризацію резонансного випромінювання та її залежність від магнітного поля
• вперше виготовив телескоп із обертовим параболічним дзеркалом з рідкої ртуті, досліджував його переваги та обмеження
• вперше виготовив скляний світлофільтр, що пропускає ультрафіолетові промені і непрозорий для видимого світла — «скло Вуда»
• практично довів можливість створення дисторсувальних надширококутних об'єктивів^[ru] з напівсферичним оглядом (1906)
• вперше зробив знімки Місяця в ультрафіолетовому світлі і показав, що найтемнішою в цій ділянці спектра є частина, названа плато Аристарх (1909)
• першим почав фотознімання в ультрафіолетовій та інфрачервоній ділянках спектра: його вважають «батьком» такої фотографії
• вперше сфотографував флуоресценцію під дією ультрафіолетового випромінювання
• сконструювавши «лампу Вуда», що випромінює тільки в ультрафіолетовому діапазоні
• виявив високу відбивну здатність зелених рослин при інфрачервоному зніманні - «ефект Вуда»
• вдосконалив дифракційну ґратку
• відкрив оптичний ефект дифракції, званий аномалією Вуда; перше пояснення надав Релей (1907), інтерпретацію з точки зору поверхневих плазмових поляритонів надав У. Фано (1941)
• дослідив ультразвукові коливання і їх вплив на рідкі й тверді тіла

Поширена помилка, що Роберт Вуд винайшов так званий сплав Вуда з низькою температурою плавлення (на що могла вплинути і згадка розіграшу зі сплавом у його біографії за авторством В. Сібрука^[en]), проте насправді сплав винайшов ще до народження майбутнього фізика його однофамілець, американський дантист Барнабас Вуд.

Брав участь як експерт-криміналіст у низці розслідувань, зокрема, в розслідуванні вибуху на Волл-стріт 1920 року^[en].^[7]

Почесні звання та ступені

• Доктор права (LL.D.) Університету Кларка
• Доктор права (LL.D.) Бірмінгемського університету, Велика Британія
• Доктор права (LL.D.) Единбурзького університету, Велика Британія
• Доктор філософії (Ph.D.) Берлінського університету
• іноземний член Лондонського королівського товариства (1919)
• почесний член Лондонського оптичного товариства
• член-кореспондент Геттінгенської Королівської академії
• іноземний член Академії Лінчі, Рим
• іноземний почесний член Академії наук СРСР (1930)
• член Національної академії наук США (1912)
• член Американської академії мистецтв і наук
• член Філософського товариства
• член Фізичного товариства
• почесний член Королівського інституту, Лондон
• почесний член Лондонського фізичного товариства
• іноземний член Шведської королівської академії
• іноземний член Індійської Асоціації Наук

Нагороди

• Медаль Королівського товариства мистецтв за використання дифракції у фотографії (1899)
• Медаль Джона Скотта Інституту Франкліна за роботи з дифракції у кольоровій фотографії (1908)
• Премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук за дослідження оптичних властивостей пари металів (1909)
• Медаль Дж. Трейла Тейлора за розвиток фотографії у невидимих променях (1910)
• Медаль та премія Гатрі (1914)
• Медаль Маттеуччі за видатні досягнення в науці (1918)
• Медаль Фредеріка Айвза Американського оптичного товариства за внесок у фізичну оптику (1933)
• Медаль Румфорда Королівського товариства за роботи з фізичної оптики (1938)
• Медаль Генрі Дрейпера Національної академії наук США за внесок в астрофізику та спектроскопію (1940)

Пам'ятні найменування

• Кратер Вуд на зворотному боці Місяця названо на його честь
• Премія Вуда

Див. також

• Лампа Вуда