Родерік Імпі Мерчісон

Родерік Імпі Мерчісон (Мурчісон; англ. Murchison) (19 лютого 1792(1792-02-19) , Ross and Cromarty^d, Гайленд  — 22 жовтня 1871(1871-10-22) , Лондон ) — шотландський геолог та географ, дослідник Донецького басейну, баронет (1846). Виділив нові геологічні системи: девонський (разом з А. Седжвіком) і пермський періоди, досліджував Урал, Сибір і Донецький басейн, підтвердив його потужний вугільний потенціал.

Родерік Імпі Мерчісон
англ. Roderick Impey Murchison
Ім'я при народженні	англ. Roderick Impey Murchison
Народився	19 лютого 1792(1792-02-19)[1][2][…]  Ross and Cromartyd, Гайленд, Шотландія, Королівство Велика Британія
Помер	22 жовтня 1871(1871-10-22)[1][2][…] (79 років)  Лондон, Сполучене Королівство[3][4][5]
Поховання	Бромптонський цвинтар[6]
Країна	Сполучене Королівство
Діяльність	ботанік, палеонтолог, геолог, військовослужбовець, ентомолог, письменник
Alma mater	Даремська школаd
Галузь	геологія
Заклад	Геологічне товариство Лондону Единбурзький університет
Посада	Президент Геологічного товариства Лондонаd[7], Президент Геологічного товариства Лондонаd[7], President of the Royal Geographical Societyd і президент Британської наукової асоціаціїd[8]
Членство	Лондонське королівське товариство[9] Леопольдина Шведська королівська академія наук Французька академія наук Прусська академія наук Російська академія наук Петербурзька академія наук Ірландська королівська академія Угорська академія наук Данська королівська академія наук Геологічне товариство Лондону Королівське географічне товариство Американська академія мистецтв і наук Королівське товариство Единбурга Американське антикварне товариство Національна академія наук США Туринська академія наук[5]
Військове звання	солдат
Батько	Kenneth Murchison of Tarradalld[10]
Мати	Barbara Mackenzied[10]
У шлюбі з	Шарлотта Мерчісон
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Медаль Засновників (1871) Почесний доктор Віденського університетуd член Королівського товариства Единбургаd Член Ліннеївського товариства[d] Член Американської академії мистецтв і наук Makdougall Brisbane Prized (1859) Silver Medal of the Zoological Society of Londond
Автограф
Родерік Імпі Мерчісон у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мерчісон.

Біографічні дані

Вступив до військового училища в Марло й 15-річним хлопцем вже воював під знаменами А. Уелслі (майбутнього графа, потім — герцога Веллінгтона) в Іспанії. 1815 вийшов у відставку і певний час проводив дозвільне світське життя, проте, оженившись із Ш. Гюгонін, під її впливом почав наукові заняття, поєднуючи відвідини різних країн Європи зі слуханням лекцій із природничих наук у Королівському інституті й польовими дослідами. 1825 подає до Лондонського географічного товариства працю про геологічну будову Гемпшіра та Суррея, продовжуючи після цього вивчати вугільні поклади Сутерлендшіра, погаслі вулкани Оверні (Франція), виїздити до Баварських та Тірольських Альп тощо. У співавторстві з відомим геологом А. Седжвіком 1837 видає працю з геології Девоншіра, де подані наукові дані про палеозойські утворення цієї місцевості, пізніше — книгу про палеозойські відклади Північної Німеччини та Бельгії. Уже маючи європейську славу видатного вченого, 1840 разом з палеонтологом Е. Вернейлем уперше відвідав Північну Росію, а наступного року царський уряд знову запросив їх продовжити геологічні дослідження країни. В експедиції 1841—42 взяв участь знаний російський геолог граф О. Кейзерлінг, в її програму входило вивчення Уралу, Сибіру, Прибалтики та Донецького басейну.

За спогадами ще одного учасника експедиції майбутнього академіка Миколи Кокшарова, відвідавши Урал, експедиція вирушила до Катеринослава (Донецький басейн входив до складу Катеринославської губернії).

Вивчення Донецького басейну

На вивчення Донецького басейну відводився тільки місяць, але Мерчісон та його супутники, спираючись на попередні дослідження Донбасу французьким вченим Ф. Ле-Пле, отримані карти, інші матеріали Гірничого відомства та постійну підтримку українських та російських інженерів і робітників, успішно впоралися зі своїм завданням.

Родерік Імпі Мерчісон

На основі широкого кола спостережень учені експедиції 1841—42 надрукували працю, яку сучасники назвали класичною. 1-й том, авторство якого належить передусім Мерчісону і частково О. Кейзерлінгу, був присвячений геології Росії та Донбасу, вийшов у Лондоні в 1845, 2-й — з палеонтології, написаний Е. Вернейлем, вийшов у Парижі в тому ж році.

«Поява цього видання складає за загальним визначенням епоху в літописах геології». — писав російський геолог О. Озерський, що переклав 1-й том російською мовою.

Для вивчення і розробки вугільних покладів Донбасу праця Мерчісона та його колег мала велике значення, вона давала більш точне і чітке уявлення про найбагатший в Європі вугільний басейн. Подібно до Ф.Ле-Пле Мерчісон звернув увагу на мізерно малу розробку корисних копалин у Росії, передусім вугілля в Донбасі. Він відзначив, що вугілля все ще видобувають тільки там, де воно виходить назовні, до того ж шахти закидаються, коли в них накопичується багато води. Мерчісон писав, що коли б такими методами — без допомоги парових машин — велося добування вугілля на Британських островах, то країна була б одразу відкинута на такий рівень розвитку, на якому вона знаходилася в 15 ст.

Експедиція Мерчісона безумовно сприяла тому, що царський уряд посилив увагу до розробки природних багатств Південної України, а Кримська війна 1853—56 і реформи 1860-х рр. підштовхнули підприємців до швидкого розвитку вугільної та залізодобувної промисловості Донбасу.

1842—43 Мерчісон побував у Німеччині, Польщі, Карпатах, Швеції та Норвегії. Користуючись в Англії заслуженою повагою, він не раз обирався президентом геологічного та географічного товариств у Лондоні.

Під час Кримської війни 1853—56 виступав на захист Російської імперії.

Див. також

• Мерчисон (гора)
• Медаль Мерчісона
• Мерчісон (місячний кратер)