Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Рудницький Валерій Іванович

український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Рудницький Валерій Іванович
Remove ads

Вале́рій Іва́нович Рудни́цький (нар. 15 січня 1956, Випасне, СРСР[1]) — радянський та український військовик, генерал-лейтенант, заступник командувача Національної гвардії України з громадської безпеки. Повний лицар ордена Богдана Хмельницького.

Коротка інформація Рудницький Валерій Іванович, Загальна інформація ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Валерій Рудницький народився у селі Випасне, що на Одещині[1]. У 1975 році розпочав службу у внутрішніх військах МВС СРСР. У 1983 році закінчив Орджонікідзевське вище військове командне училище Міністерства внутрішніх справ. Служив у Національній гвардії України, Збройних Силах та в органах МВС. У 2000 році отримав диплом Національної академії внутрішніх справ України.

Тривалий час очолював Східне територіальне командування внутрішніх військ МВС України. У 2004 році, як керівник управління, був задіяний у силових операціях під час виборів президента[2].

20 серпня 2009 року Валерію Рудницькому присвоєно військове звання генерал-лейтенанта[3].

Наприкінці серпня 2010 року Рудницького призначили начальником управління Південного ТрК ВВ МВС[4], обов'язки якого він виконував до 25 січня 2012 року, після чого був переведений на посаду першого заступника командувача внутрішніх військ України[5].

19 квітня 2014 року указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова був призначений на посаду начальника Управління Служби безпеки України в Донецькій області[6], яку обіймав до 26 травня того ж року[7]. Наступником Рудницького на посаді начальника Управління Служби безпеки України в Донецькій області став полковник Лизогуб Віталій Миколайович.

Того ж дня, 19 квітня 2014 року Валерій Рудницький був призначений заступником командувача Національної гвардії України з громадської безпеки[8].

Remove ads

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького I ст. (21 серпня 2014) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку[9];
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (5 липня 2012) за значний особистий внесок у підготовку і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, успішну реалізацію інфраструктурних проектів, забезпечення правопорядку і громадської безпеки під час турніру, піднесення міжнародного авторитету Української держави, високий професіоналізм[10];
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 серпня 2001) за вагомий особистий внесок у справу зміцнення законності й правопорядку, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди 10-ї річниці незалежності України[11];
  • Медаль «За бездоганну службу» III ст. (26 січня 1998) за зразкове виконання військового обов'язку досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці[12];
  • Медаль «За бойові заслуги».
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads