Савинецька волость

Савинецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Брацлавського повіту Подільської губернії з центром у селі Савинці.

Савинецька волость
Центр	Савинці
Площа	18 311 (1885)
Населення	13 276 осіб (1885)
Густота	66.4 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 13276 осіб (6645 чоловічої статі та 6631 — жіночої), 1862 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	9724	6845
Приватної власності	3326	2825
Надільної власності	—	—
Казенної власності	—	—
Іншої власності	5261	2842
Загалом	18311	12512

Поселення волості:

• Савинці — колишнє власницьке село за 45 верст від повітового міста, 1489 осіб, 244 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, цегельний завод. За 6 верст — винокурний завод.
• Олександрівка — колишнє власницьке село, 1805 осіб, 285 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Демківка — колишнє власницьке село, 1842 особи, 268 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
• Капустяни — колишнє власницьке село, 1467 осіб, 226 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, цегельний завод.
• Китай Город — колишнє власницьке село, 929 осіб, 158 дворових господарств, православна церква, школа, млин.
• Козинці — колишнє власницьке село, 1281 особа, 200 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, млин.
• Куниче — колишнє власницьке село, 1476 осіб, 218 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, млин.
• Летківка — колишнє власницьке село, 1702 особи, 263 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, млин.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)