Газпром Нафтохім Салават

Газпром Нафтохім Салават (рос. Газпром нефтехим Салават), також відомий як Салаватський нафтопереробний завод — підприємство нафтопереробної галузі Росії. Спочатку мав назву Ново-Ішимбайський НПЗ (Ішимбайський НПЗ діяв з 1930-х по 1980-ті роки за кілька кілометрів на схід).

Салават

Місце розташування підприємства

Газпром Нафтохім Салават

53°24′06″ пн. ш. 55°53′42″ сх. д.
Тип	бізнес підприємство публічна компанія і нафтопереробний завод
Правова форма	публічна компанія
Галузь	нафтова промисловість і Нафтопереробна промисловість Росії
Лістинг на біржі	Московська біржа
Засновано	1948
Штаб-квартира	Салават
Продукція	бензин дизельне паливо бутиловий спирт поліетилен
Виторг	121 900 000 000 ₽ (2010)
Чистий прибуток	3 400 000 000 ₽ (2010)
Співробітники	7900 осіб (2015)
salavat-neftekhim.gazprom.ru salavat-neftekhim.gazprom.com
Газпром Нафтохім Салават у Вікісховищі

Основні технологічні установки

Протягом тривалої історії заводу існували такі потужності з первинної переробки нафти:

• введені 1956 року установки АВТ-1, АВТ-2 та АВТ-3 (АВТ — атмосферно-вакуумна трубчатка);
• введена 1960 року установка АВТ-4 пропускною здатністю 2 млн т/рік, що стала найпотужнішою серед аналогічних об'єктів заводу;
• реконструйована 1990 року під атмосферну переробку конденсату з потужністю 1,3 млн т колишня установка термічного крекінгу ТК-2;
• запущена 1999 року установка ЕЛОУ-АВТ-4 (електрознесолювана установка — атмосферно-вакуумна трубчатка). Цей об'єкт відносився вже до того покоління, коли цифра почала вказувати не на порядковий номер установки, а на її річну потужність у мільйонах тонн;
• введена 2012 року установка ЕЛОУ-АВТ-6 потужністю 6 млн т/рік.

Поява двох останніх установок дозволила вивести з експлуатації всі попередні, тому наразі загальна потужність майданчику з первинної переробки становить 10 млн т/рік. Особливістю заводу є те, що з 1970-х років суттєву частину сировини складає стабільний газовий конденсат з Оренбурзького, а потім і Карачаганацького родовищ (у 2002—2004 роках його частка становила від 60 % до 80 % сировини).

Серед інших важливих технологічних об'єктів можливо вказати на:

• три установки каталітичного крекінгу вакуумного газойлю типу 43-102, запущені в 1955 (дві) та 1957 роках. Дві з них припинили роботу в 1975 та 2021 роках;
• введену 2009 року установку вісбрекінгу гудрону (доповнену блоком вакуумної перегонки залишку вісбрекінгу) потужністю 1,5 млн т/рік, що продукує вакуумний газойль та певні обсяги бензину. З 2017 на ній також організували переробку мазуту з належного тому ж власнику Астраханського газопереробного заводу;
• запущену 2021 року установку каталітичного крекінгу вакуумного газойлю потужністю 1 млн т/рік. Вона замінила дві установки каталітичного крекінгу, що працювали ще з 1955 року та мали сукупну потужність утричі меншу, ніж у нової.

При цьому ще в другій половині 1950-х узялись за спорудження установки гідрування важких нафтових залишків, водень для якої мала продукувати установка газифікації бурого вугілля. Втім, проект виявився невдалим, а споруджені об'єкти передали під завод аміаку.

Випуск високооктанових бензинів підтримують:

• введена в 1978-му установка каталітичного риформінгу потужністю 1 млн тонн на рік. Станом на 2025 рік відбувалась її модернізація з метою збільшення потужності до 2 млн тонн на рік;
• запущена у 2017-му установка ізмеризації потужністю 434 тисячі тонн на рік.

Обсяги переробки

Щодо фактичних обсягів переробки відомо, зокрема, що:

• -2013 — 7,4 млн тонн, із них 2,5 млн тонн газового конденсату;
• -2015 — 6,5 млн тонн, з яких 4,1 млн тонн прийшлось на газовий конденсат;
• -2017 — 6,5 млн тонн, з яких 4,7 млн тонн прийшлось на газовий конденсат;
• -2022 — 6,8 млн тонн.^{[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15]}

Логістика

На момент запуску НПЗ існував нафтопровід Ішимбаєво – Уфа. Надалі подачу сировини організували за допомогою трубопроводів Шкапово — Салават та Калтаси — Салават.

Конденсат надходить по багатонитковій системі Оренбург – Салават – Уфа.

Видача продукції можлива по нафтопродуктопроводу Салават – Уфа.

Нафтопереробний завод створений в єдиному комплексі з нафтохімічним виробництвом. Зокрема, запущена в 1962-му перша піролізна установка споживала подані з НПЗ пропан-пропіленову (у значних обсягах утворюється під час каталітичного крекінгу) та етанову фракції, а введена у 1972-му друга піролізна установка була розрахована на прямогонний бензин. Що стосується третьої установки, яка стала до ладу в 1984-му, то одними зі складових її сировинної палітри є все той же прямогонний бензин та бензин каталітичного риформінгу. З 2012-го нафтохімічне виробництво почало використовувати для піролізу багаті на етан, пропан та бутан гази нафтопереробки.

Російсько-українська війна

18 вересня 2025 завод атакували два безпілотники СБУ літакового типу.^[16] 24 вересня 2025 декілька безпілотників СБУ атакували завод повторно, на підприємстві сталася пожежа^[17][18].