Сантонський ярус

Сантонський вік і ярус або сантон (англ. Santonian) — четвертий знизу ярус верхнього відділу крейдової системи. Від лат. Santonia — Сантонія, давньоримська назва історичної області Сентонж у Франції^[2]:1038.

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Палеоген, P	Палеоцен, P1	Данський, P1d	молодше
Крейда, K	Верхня/Пізня, K2	Маастрихтський, K2m	66,0	72,1
		Кампанський, K2km	72,1	83,6
		Сантонський, K2s	83,6	86,3
		Коньякський, K2k	86,3	89,8
		Туронський, K2t	89,8	93,9
		Сеноманський, K2c	93,9	100,5
	Нижня/Рання, K1	Альбський, K1alb	100,5	~113,0
		Аптський, K1apt	~113,0	~125,0
		Баремський, K1br	~125,0	~129,4
		Готерівський, K1g	~129,4	~132,9
		Валанжинський, K1v	~132,9	~139,8
		Беріаський, K1b	~139,8	~145,0
Юра, J	Верхня/Пізня, J3	Титонський, J3tt	древніше
Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].
п о р

Сантонський ярус має маркуючий горизонт — «губковий шар» із залишками морських губок — гексатинеплід, наступна за ним — «смугаста серія» — чергування опок і кремнистих сірих глин. Загальна потужність — до 20—30 м.

Визначення

Нижня межа сантонського періоду визначається появою двостулкового молюска Cladoceramus undulatoplicatus. GSSP(інші мови) (офіційний еталонний стратотип) для нижньої межі сантонського періоду розташований поблизу Оласагутії, Іспанія. Він був затверджений Підкомісією зі стратиграфії крейдового періоду у 2012 році^[2]:1038.

Верхня межа сантонського періоду неофіційно визначається вимиранням морських лілій Marsupites testudinarius^[2]:1040. GSSP для верхньої межі сантонського періоду був затверджений у жовтні 2022 року в Боттаччоне, Губбіо, Італія^[3].